Південна Родезія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
Немає опису редагування |
||
Рядок 107:
У 1953 році, Великобританія створила [[Федерація Родезії і Ньясаленду|Федерацію Родезії і Ньясаленду]] (або [[Центрально-Африканська Федерація]] ЦАФ), яка складалася з Південної Родезії, Північної Родезії і [[Ньясаленд]]у (наразі Зімбабве, Замбія і [[Малаві]], відповідно). Ідея полягала в тому, щоб спробувати знайти серединний шлях між різними прагненнями чорних націоналістів, колоніальної адміністрації і білих поселенців. ЦАФ прагнула наслідувати досвід Австралії, Канади та Південної Африки — створити федеративну життєздатну незалежну державу. Створена як «неподільна Федерація», ЦАФ швидко почала давати збій. Вона зазнала тієї ж долі що й [[Федерація Вест-Індії]] й [[Східно-Африканське співтоваривство]].
Федерація Родезії і Ньясаленду була скасована 1 січня 1964 року. Коли Північна Родезія здобула незалежність від Великобританії 24 жовтня 1964 року і змінила свою назву на Замбію, Південна Родезія залишалася британською колонією, чинячи опір спробам чорної більшості захопити владу. Більшість військових і фінансових активів Федерації було спрямовано в Південну Родезію, оскільки британський уряд не бажав, щоб кошти потрапили до рук націоналістичних лідерів. Південна Родезія потребувала більшість витрат з бюджету Федерації. Але, Північна Родезія була найбагатшою з трьох держав-членів (через її величезні мідні родовища) та фактично внесла більший внесок у загальний розвиток інфраструктури, ніж дві інші держави-засновниці. Південна Родезія, визнаючи неминучий розпуск Федерації, швидко використала федеральні кошти для створення власної інфраструктури. Ключовим компонентом цього було будівництво [[
=== Повернення до назви «Родезія» ===
| |||