Макс Фасмер: відмінності між версіями

У [[1906]]—[[1909]] Фасмер випустив свою першу відому лексикографічну працю — ''Греко-слов'янські етюди'' де досліджувався вплив [[Грецька мова|грецької мови]] на [[Слов'янські мови|слов'янські]]. Третю частину «Етюдів» Фасмер захистив у [[1909]] як маґістерську дисертацію, за неї він здобув премію імені [[{{iw2|Міхельсон Моріц|М. І. Міхельсона]]|ru|Михельсон, Мориц Ильич}} «За труды в области науки о русском языке» від [[Імператорська Санкт-Петербурзька академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наукНаук]]. У процесі створення «Етюдів» Фасмер їздив у [[Греція|Грецію]], де вивчав діалекти грецької мови, а також [[Албанська мова|албанську мову]]. За власними словами, він уже тоді мав намір створити російський етимологічний словник і вважав це головним завданням своєї наукової діяльності.

У [[1908]]—[[1910]]1908—1910 Фасмер навчався в університетах у [[Краков]]і, [[Відень|Відні]] і [[Грац]]і. Основна робота цього періоду ''Kritisches und Antikritisches zur neueren slavischen Etymologien'', яка вилилася у створення основної праці філолога.

У [[1910]] Фасмер склав іспити на право читання лекцій і дістав посаду приват-доцента в Санкт-Петербурзькому університеті. Одночасно з [[1912]] він на посаді професора слов'янської філології й індоєвропейського мовознавства викладав на [[Вищі жіночі курси|Вищих жіночих Бестужевських курсах]].

У [[1914]] у [[Москва|Москві]] була видана робота Фасмера ''Дослідження в області давньогрецької фонетики'', пізніше — у [[1915]] — він захистив її як дисертацію.