[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 166:
В [[:1241]] р. спалахнуло повстання на Пониззі. Після цього міста Болохівщини були поруйновані військом [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]], каральні експедиції продовжувались до 1257 р.[http://dunajclub.info/node/353]. [[Іпатіївський літопис|Літопис Руський]] повідомляє, що 1257 р. ''після [[крем'янець]]кої ж війни хана [[Куремса|Куремси]] [[Данило Галицький|Данило Романович]] здійняв війну проти татар. Порадившись з братом [[Василько Романович|Васильком]] і з сином [[Лев Данилович|Левом]], послав він [[воєвода|воєводу]] Діонісія Павловича і взяв город [[Меджибіж]]. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Болохів, а Львові — Побожжя і людей татарських.'' У відповідь татари провели похід на чолі з Бурундаєм, щоб вибити галичан з Болохівщини. Термін «Поділля», тотожний із «Пониззям», вказує на історичний звязок території з «гірською країною» Подністров'я галицького.
 
У перших давньоруських літописах 1196 [[Кам'янець-ПодільськПодільський|Кам'янець]] описаний як одне з міст Галицько-Волинського князівства. У XII—XIII століттях Кам'янець-Подільський був великим торговим центром.
 
У 1240 році Поділля увійшло до складу Золотої Орди. Подоляни визнали право ординців збирати з міста щорічну данину, і Золота Орда почала правити життям Поділля за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів.
 
У другій половині XIII століття був створений Подільський улус , який ділився на [[Тумен|тумени]] (округи) . Кам'янець був адміністративним центром Кам'янецького тумена. Керували Подільським улусом три брати, «отчичі і дідичі Подільської землі» Кутлубуг (Котлубей), Хачібей (Кочубей) і Дмитро.<ref>{{Cite web|url=http://tovtry.com/ua/history/book/historical_faces_of_kamyanets.pdf|title=Лица Каменца-Подольского|last=Сикора|first=Едуард|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
Активний розвиток краю, будівництво укріплених замків почалися після завоювання [[Ольгерд|Ольґердом]]ом, великим князем литовським, найпізніше 1362&nbsp;р., в результаті якого земля увійшла до складу Великого князівства Литовсько-Руського ([[ВКЛ]]) з центром у м. ВільнеВільно ([[Вільнюс]]).
 
Первісними осередками Поділля стали [[Смотрич (смт)|Смотрич]] і [[Кам'янець-Подільський]]. У [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] ця територія відома під назвою «[[Пониззя]]».