Монумент Слави (Полтава): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м уточнення
Рядок 14:
| будівник = <!-- не обов'язковий -->
| скульптор = Ф.Ф. Щедрін, І. П. Мартос, І. Гордєєв, П.Якимов (Єкимов)
| архітектор = М.[[Амвросимов Михайло Андрійович|Михайло Амвросимов]], [[Тома де Томон]]
| перша згадка = <!-- не обов'язковий -->
| встановлений = [[27 червня]] [[1811]]
Рядок 23:
| веб-сторінка = <!-- не обов'язковий -->
}}
'''Монумент Слави'''&nbsp;— [[монумент]] на честь 100-річчя перемоги російської армії [[Петро ІI|Петра ІI]] над шведськими військами [[Карл XII|Карла XII]] у [[Полтавська битва|Полтавській битві]] [[27 червня]] [[1709]] року. Пам'ятник встановлено у [[1811]] році в центрі [[Кругла площа (Полтава)|Круглої площі]] міста [[Полтава]]. Монумент Слави замикає перспективу восьми вулиць міста, є його ідейною і містобудівною домінантою, утворює разом із забудовою Круглої площі ансамбль доби російського [[класицизм]]у.
 
== Історія ==
Перший монумент на честь Полтавської битви встановлено у [[1778]] році на території [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] біля [[Спаська церква (Полтава)|Спаської церкви]]. У кінці [[18 століття|XVIII століття]] розібраний. Напередодні 100-річного ювілею полтавський губернський архітектор [[Амвросимов Михайло Андрійович|Михайло Амвросимов]] виконав два ескізи пам'ятника у вигляді колони, увінчаної [[орел|орлом]], на зразок [[Тріумфальна колона|тріумфальних колон]], якими відзначалися перемоги у давньому [[Рим]]і. [[27 червня]] [[1804]] року на вулиці Олександрівській (тепер [[Вулиця Соборності (Полтава)|Соборності]]) було закладено фундамент майбутнього монументу. Ескізи Михайла Амвросимова надіслали на розгляд до [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзької академії мистецтв]], де їх доручили опрацювати відомому архітектору [[Тома де Томон]]у. Підписаний ним проект датовано [[1805]] роком, будівництво розпочато у [[1806]] році. У роботах взяли участь скульптори Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Щедрін, І.&nbsp;П.&nbsp;Мартос, І. Гордєєв; відливав деталі майстер П. Якимов. Загальна вартість монумента становила понад 150 тисяч [[карбованець|карбованців]].
 
== Опис ==
Монумент Слави&nbsp;— [[чавун]]на колона [[тосканський ордер|тосканського ордера]] на кубічному [[граніт]]ному постаменті, що стоїть на ступінчатому [[стилобат]]і у формі чотирикутного [[бастіон]]у, в основу якого вмонтовано 18 [[гармата|гармат]] (10&nbsp;— з Полтавської фортеці, 8&nbsp;— з [[Переволочна (Кобеляцький район)|Переволочної]]). Верхня площина огороджена литою чавунною [[Ґрати|граткою]], декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні [[бронза|бронзові]] композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків&nbsp;— великі бронзові кільця у вигляді [[зміяЗмії|змій]], що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення»&nbsp;— алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году». Однак монумент Слави було відкрито [[27 червня]] [[1811]] року.
 
Колона&nbsp;— [[цегла|цегляна]] одягнута чотирма чавунними кожухами, шви між якими закрито трьома пасками у вигляді вінків дубового листя. Колону увінчує півсфера, на якій&nbsp;— бронзовий позолочений орел з блискавками у кігтях і лавровим вінком у дзьобі; обернений у бік поля Полтавської битви. Висота колони разом з [[капітель]]ю 10,35&nbsp;м, орла з полусферою&nbsp;— 2,11&nbsp;м, розмах крил орла&nbsp;— близько З м, нижній діаметр колони&nbsp;— 1,84&nbsp;м, верхній 1,30&nbsp;м, розміри стилобата 12,2×12,2&nbsp;м.