Екзистенціальна соціологія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: в якості → як (4) за допомогою AWB |
|||
Рядок 11:
Концепцію [[Едвард Тириак'ян|Тириак'яна]] називають ще «'''Структурною соціологією'''». Його версія екзистенціальної соціології починається з перегляду взаємовідносин [[Філософія|філософії]] та [[Соціологія|соціології]], який повинен викликати їхні взаємні теоретико-методологічні трансформації. [[Філософія]] повинна прийняти той факт, що людина не знаходиться в абстрактному [[Простір|просторі]] й живе в співтоваристві з іншими людьми. З іншого боку, з того часу, коли [[соціологія]] відділилась від [[Соціальна філософія|соціальної філософії]] й пройшла період [[Інституціоналізація|інституціоналізації]], вона стала все частіше концентруватися на різноманітних і часто розрізнених [[Емпіричні дослідження|емпіричних дослідженнях]], які потребували б професійного [[узагальнення]], [[Інтерпретація|інтерпретації]] та [[Концептуалізація|концептуалізації]]. Саме з цим проблемним аспектом [[узагальнення]] свого [[знання]] й розвитку потужної теоретичної бази стикається [[соціологія]], яка, на думку [[Едвард Тириак'ян|Тириак'яна]], могла б багато чого почерпнути при плідному співробітництві з [[Філософія|філософією]].
[[Екзистенціалізм]] ставить під питання саму сутність загальноприйнятого способу [[пізнання]], де мова йде про [[Соціальна реальність|соціальну реальність]], яка завжди виступає
[[Едвард Тириак'ян|Тириак'ян]] припускає, що в питанні діалогу [[Соціологія|соціології]] та [[Філософія|філософії]] необхідно зупинитися, перш за все, на екзистенційній [[Думка|думці]] як на такому напрямку найбільш загального людського [[знання]], який найближче підійшов до проблеми людини і гостро запитує, звертаючись до «живих» питань її існування. З іншого боку, найкращим посередником цього діалогу з боку [[Соціологія|соціології]] може виступати [[Французька соціологічна школа#Соціологізм|соціологізм]] [[Еміль Дюркгайм|Еміля Дюркгайма]], а також ряд інших [[Концепція|концепцій]] і [[Теорія|теорій]] (наприклад, [[структурний функціоналізм]] [[Талкотт Парсонс|Талкотта Парсонса]]), які насправді несуть у собі набагато більше «точок конвергенції», ніж це уявляє собі сучасна соціологічна теорія.
Рядок 17:
[[Соціолог]]и, на думку [[Едвард Тириак'ян|Тириак'яна]], занадто багато уваги приділяють «поверхневим» соціальним [[феномен]]ам замість того, щоб звернутися до тієї сфери соціального існування, яка передує інституційній або усталеній реальності. Ця глибинна екзистенційна сфера й повинна стати предметом екзистенціальної соціології.
Екзистенціальна соціологія, вважає він, повинна вивчати прояви екзистенційних вимірів людського буття (уже описаних різними екзистенційними мислителями) в [[Соцієтальне|соцієтальній]] [[Існування|екзистенції]]. В цьому відношенні, проблемне поле екзистенціальної соціології виникає через співвідношення проблем, які розглядаються різними екзистенційними мислителями, і проблем, які становлять основу досліджень сучасної [[Соціологія|соціології]]. Зводячи [[Існування|екзистенцію]] на [[Соцієтальне|соцієтальний]] рівень, американський [[соціолог]] акцентує увагу на вивченні [[Суспільство|суспільства]], яке виступає не як проста сукупність не пов'язаних між собою індивідуальних [[Існування|екзистенцій]] (що відповідало б баченню багатьох екзистенціальних [[філософ]]ів), але
=== Каліфорнійська школа ===
Рядок 46:
===== Проблема [[існування]] (екзистенції) =====
Центральним і, по суті, таким, яке б містило в собі всі інші проблеми екзистенціальної соціології, є питання «[[існування]]». [[Існування|Екзистенція]] розглядається
===== Проблема [[Масове суспільство|масового]] та [[Інформаційне суспільство|інформаційного суспільства]] =====
| |||