Петро Даміані: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Учителі Церкви з допомогою HotCat |
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: у якості → як (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 40:
=== Молоді роки ===
Походив з бідної родини. Народився у [[Равенна|Равенні]] (Північна Італія) у 1007 році. Про батьків, яких він втратив ще дитиною, немає відомостей. Ним спочатку опікувалася сестра Роделінда. Петро жив у скрутному становищі, тому працював свинопасом. У 1022 році Петра до себе на виховання бере старший браті Даміан, архідиякон у Равенні. Завдяки цій допомозі Петро у майбутньому взяв
Значний відрізок життя Петро витрачає на здобуття належної освіти. У 1022 році відправляється до Фаєнци для здобуття знань. Тут він вивчав науки до 1025 року. Згодом з 1026 до 1032 року проходить у Пармі навчання з гуманітарних наук. По закінчення освітнього курсу Петро Даміані повертається до Равенни, де до 1035 році працює викладачем у церковній школі, стає одним з відомих вчителів гуманітарних наук. У [[1035]] році вирішує стати священником, рукопокладання здійснює архієпископ Гебердо Айхштетський. Того ж року приймає постриг у монастирі Фонте Авелана.
Рядок 53:
Впродовж 1050–1057 років Петро Даміані допомагає папам римським [[Лев IX|Леву IX]], [[Стефан IX (X)|Стефану IX]], [[Миколай II|Миколі II]] та [[Олександр II (папа)|Олександру II]] у завершенні церковних реформ. При цьому він відігравав провідну роль як ідеолог реформ, відомий богослов, знавець канонів й Біблії. У серпні 1057 року стає кардиналом, а у листопаді того ж року єпископом Остійським. До того ж папа римський [[Стефан IX (X)|Стефан IX]] зробив Даміані керівником єпархії Губбіо. На цих посадах Даміані продовжував впроваджувати свої ідеї щодо підняття авторитету папи римського над світською владою, безшдюбності кліру, переваг чернечого життя. Так, у 1059 році, він взяв участь у конфлікті всередині Міланської єпархії, багато представників якої виступали проти [[целібат]]у й підкреслювали автономний статус своєї церкви, яку називали Амвросіанською (на честь відомого церковного діяча Амвросія Медіоланського). Прибувши до Мілану, Даміані у важкій боротьбі зумів домогтися впровадження целібату у Міланській єпархії.
У 1063 році відвідав монастир [[Клюні]], ставши прихильником Клюнійської реформи. Також побував у Флоренції (у 1067 році під час конфлікту місцевого єпископа з монастирем Валомброза стосовно симонії), Равенні, Мантуї. У 1067–1069 роках Петро Даміані повернувся до монастиря Фонте Авелана, проте вже у 1069 році на прохання папи римського [[Олександр II (папа)|Олександра II]]
У подальші роки Петро Даміани багато їздив Італією, надаючи допомогу новоствореним монастирям. Під час однією з таких поїздок він захворів й помер 21 лютого 1072 року у місті [[Фаєнца]].
| |||