Залісці (Шумська міська громада): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 18063459 користувача 5.58.27.141 (обговорення)
м →‎Історія: removed: ­ (2), typos fixed: 0-их → 0-х за допомогою AWB
Рядок 43:
== Історія ==
 
Перша писемна згадка — [[1545]], згідно з реєстраційними книгами [[Кременецький замок|Кре­менецькогоКременецького замку]].
 
18 століття 3алісці — власність [[Радзивіл]]а, який [[1755]] збудував дерев'яну церкву. Там були книги «Апостол» ([[Москва]], 17 ст.), «Євангеліє» ([[Почаїв]], [[1755]]) і «Служебник» (Почаїв, [[1765]]) та [[ікона Божої Матері з Немовлям]] (18 століття), що збереглися донині.
 
[[1943]] через село проходили молдавський пар­тизанськийпартизанський загін Я. Шкрябича та загони з'єднання С. Ковпака.
Існує легенда, що першими жителями цієї місцевості стали люди, які переховуючись від монголо-татарської орди оселялися в місцях пустинних, недоступних для чужинців, але придатних для життя. За лісами і горами, поблизу річки з'явилися перші поселенці. Від того й пішла назва — Залісці. Перша писемна згадка про село, згідно з реєстраційними книгами Кременецького замку, — у 1545 році. У XVIII столітті Залісці були власністю графа Радзівіла, який у 1755 році збудував у селі першу дерев'яну церкву. Найдавнішими книгами,, що збереглися і донині є — «Апостол» (Москва, 17 ст.), «Євангеліє» (Почаїв, 55 рік) і «Служебник» (Почаїв, 1765 рік) та ікона Божої Матері з немовлям. (Мат. ТЕС, 2004 р.)
 
Рядок 78:
У 1978 році в селі було відкрито науково-дослідну станцію по вирощуванню картоплі, яку довгий час очолював Малищук Григорій Тихонович. Сьогодні елітні і суперелітні сорти картоплі на залісецьких полях вирощують під керівництвом Онищука Філімона Максимовича.
 
Невеликих змін зазнало наше господарство після розпаду СРСР. Колгосп ім. Крупської було реорганізовано, землі і майно розпайовано і здано в оренду Слободянюку Петру Антоновичу і створено КСП «Залісся», а пізніше ПАПП «Обрій». Але так само колективно, тільки за нараховану, але не виплачену заробітну плату, люди працювали добросовісно. Мало хто виїжджав на заробітки, трудилися на своїй землі, біля своїх садиб, берегли те надбання, яке залишили їм предки. В нас чисті поля, збережені ферми, злагоджений тік, завдяки старанням Яремчука Дмитра Михайловича впорядкована тракторна бригада, млин — переобладнаний бригадою, керованою Павлюком Федором Івановичем у 50-ихх роках з погорілого млина поляка Ясінського.
 
У 2006 році після неодноразових зборів люди вирішили погодитися на пропозицію Мануйленка Михайла Івановича — київського бізнесмена, який закупив майно ПАППу «Обрій» і орендує землю. В поті чола свого трудяться люди, з надією на краще, що буде робота, зарплата буде майбутнє дітям, буде майбутнє селу.