Замок Крижтопор: відмінності між версіями

Замовником був тодішній Сандомирський воєвода - Кшиштоф Оссолінський ( [[1587]] - [[1645]] ). Він отримав село Уязд в [[1619]] році від батька. Кшиштоф і вирішив побудувати нову резиденцію. Перші роботи розпочалися [[1627]] року, але не були закінчені. Фундатор називав замок Кшижтофор ({{lang-pl|Krzysztofory}}), що очевидно могло виводитись з його імені ({{lang-gr|Christophoros}}). Згодом замок отримав свою назву Кшижтопор, що було поєднанням символу віри [[Хрест]]а (кшиж - {{lang-pl|Krzyż}}) та [[Сокира|сокири]] (топор - {{lang-pl|Topór}}) з родового гербу Оссолінських.

Споруда була розповсюдженим тоді зразком палацу на фортеці («palazzo in fortezza» ). Серед них - [[Підгорецький замок]] Конєцпольського ( вибудований в [[1635]] - [[1640]] роках ), палац в селі Мурованому Мнішека тощо. В п'ятикутний двір фортеці було артистично вписано чудернацький план палацу з двома внутрішніми дворами - овальним та у вигляді трапеції. Вигадливий за планом палац володаря мав чотири поверхи, службові крила - по два. ВЯк якостібудівельний будівельного матеріалуматеріал використали місцевий [[камінь]] і [[цегла|цеглу]]. Північна ділянка на терасах по-за замком була використана для створення регулярного [[сад]]у. Чотири вежі нової палацової споруди уособлювали чотири пори року, п'ятдесят дві зали - кількість тижнів на рік. Новий [[палац]] зберіг рів навколо фортечних мурів і [[бастіон]]и, на яких стояли [[гармата|гармати]]. Загальна площа замку - 1,3 гектара, периметр фортечних мурів - сімсот ( 700 ) метрів. ( Щось подібне мав замок [[кардинал]]а Олександра Фарнезе в [[Капрарола|Капраролі]], Італія, де п'ятикутна споруда, однак, не мала відкритого назовні двору. ) Загальна площа всіх приміщень замку дорівнювала '''70 000 квадратних метрів'''. За розплануванням - це безпрецедентна споруда на теренах Речі Посполитої, водночас оборонна і парадна.

В повоєнний період в кінцінаприкінці 1950-х років справою відбудови унікального на теренах Польщі замку опікувався [[професор]] Альфред Маєвський. Він клоптав про дозвіл на відновлення значущої споруди середини 17 століття та отримання від держави відповідних коштів. На хвилі [[ентузіазм]]у при відновленні поруйнованих Варшави, польських міст і сіл це здавалося не такою вже й важкою справою. Консерваціонні і відновлювальні роботи розпочалися, але були припинені. В 1970-ті [[проект]] відновлення замку Кшижтопор був наново опрацьований фахівцями Технічного [[університет]]а міста [[Краків]]. Роботи розпочалися на вхідній брамі замку, але на початку 1980-х знову були призупинені.