Майбурова Катерина Вікторівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м вилучення невидимого м’якого переносу, removed: ­ (13) за допомогою AWB
Рядок 1:
'''Катерина Вікторівна Майбурова''' (дівоче прізвище — '''Попова''', 5.12.1913, м. [[Верхотур'є]], тепер [[Свердловська область|Свердловська обл.]], РФ — 24.05.2002, м. Київ) — радянський музикознавець, педагог. Матір [[Зінькевич Олена Сергіївна|О. Зінькевич]]. Канд. мист-ва (1947). Доцент (1947). В. о. професора (1969). Член [[Національна спілка композиторів України|Спілки композиторів України]] (1953).
 
Закінчила Свердловський муз. технікум істор.-теор. факультет Уралської консерваторії, аспі­рантуруаспірантуру при ній (1946, наук. кер. [[Друскін Михайло Семенович|М. Друскін]]).
 
Викладачка Свердловської муз. школи (1934—35), муз. училища (1935—47), консерваторій — Уралської (1938-49), Саратовської (1949-53), Київської (1953— 77), Київського педагогічного інституту (1978—92). Поміж учнів — канд. мист-ва О. Коренюк, Г. Фількевич, Н. Шурова. Значну частину музикозн. дороб­кудоробку присвячено укр. композиторам — її сучасникам (М. Дремлюзі, Г. Жуковському, В. Кирейкові, М. Сільванському), а також російсько-українським музичним зв'язкам. Майбурова однією з перших у тодішньому СРСР звернулася до музичного краєзнавства як предмета наукового дослідження. Відіграла важливу роль в організації його Українського республіканського відділення товариства Есперанто (1980), його 1-й прези­дентпрезидент. Запровадила курси есперанто для сту­дентівстудентів Київської консерваторії.
 
== Творчий доробок ==
* канд. дис. «Музыкальная культура дореволюционного Среднего Урала» (К., 1947);
* Музичні жанри. — К., 1959;
* Програмна музи­камузика. — К.,1960, 21966;
* Музика в боротьбі за мир. — К., 1962;
* Чайковський на Україні. — К., 1965;
Рядок 17:
* Чайковские в Алапаевске. — Алапаевск, 2002 (у співавт. з В. Городиліною);
* Російська музична література. — К., 1961, 21971;
* Слухання музики: Метод, посібники для вчителів загально­освітньоїзагальноосвітньої школи, 1—3 класи. — К., 1980; 4—5 класи — К., 1984;
* М. Глинка в критике его современников // Науч.-метод, записки Киев, консерватории. — К., 1957;
* Гордость украинского искусства //СМ. — 1957. — № 11;
* Музыкальная жизнь Екатеринбурга // Из музыкального прош­логопрошлого. — М., 1960. — Вып. 1;
* Музыкальная жизнь дореволюционной Перми //Там само;
* Вокальный цикл Н. Сильванского на слова С. Есенина // Украинская советская музыка. — К., I960;
* Романси Чайковського і Рахманінова на слова Шевчен­каШевченка // Шевченко і музика. — К., 1966;
* Основные черты эпического жанра в опере Глинки «Руслан и Людмила» //Укр. музыкознание. — К., 1966. — Вып. 2;
* Глухівська школа півчих XVIII ст. та її роль у розвитку музичного професіоналіз­мупрофесіоналізму на Україні та в Росії // Укр. муз-во. — К., 1971. — Вип. 6;
* Київська консерваторія за 50 років // Укр. музика. — К., 1972 (у спів­автспівавт. з О. Шреєр-Ткаченко);
* Теоретик-педагог // Музика. — 1972. — № 6;
* Герман Жуковський // Там само. — 1973. — № 5;
* «Один крок до кохан­някохання» // Там само. — 1974. — № 3;
* Чайковський в Києві //Там само. — 1979. — № 4;
* З'їзд біло­руськихбілоруських композиторів // Там само. — 1981. — № 3;
* На юбилейном вечере В. П. Рыбальченко // СМ. — 1981. — № 10;
* Взірець високого служін­няслужіння мистецтву // Михайло Роменський. Спогади, матеріали. — К., 1982;
* "Есперанто означає «Той, що сподівається» // Наука і культура. Україна 1981. — К., 1982;
* Мистецтво в житті вченого (В. Вернадський і музика) // Музика. — 1983. — № 6;