Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу: відмінності між версіями

|Текст = <small>Єдина жінка у фільмі&nbsp;— «секретарка» Терджідсона (Трейсі Рід, миготить на розвороті журналу [[Playboy]]), уособлює собою зв'язок між сексом та війною, а також традиційне ставлення до жінок чоловіків-учасників війни.</small>

}}

 

Маффлі категорично відмовляється від чогось подібного, а замість цього терміново запрошує радянського посла Олексія Десадецкого (алюзія на [[Маркіз де Сад|маркіза де Сада]]) ([[Пітер Булл]]). Президент, який не в змозі відкликати власні літаки, зв'язується [[Гаряча лінія Вашингтон — Москва|« Гарячою лінією»]] з радянським прем'єром Дмитром Кісовим і, повідомивши про «невелику неприємність» з ядерною атакою, пропонує йому збити літаки, але той кидає трубку. Радянський посол Олексій Десадецкій повідомляє президенту США, що в СРСР побудовано керований [[комп'ютер]]ом [[Пристрій Судного дня]], який автоматично спрацює, якщо хоча б одна [[ядерна зброя]] вибухне на радянській території, і за допомогою вибуху «[[кобальтова бомба|кобальт]]-[[торій|торієвої]]» [[Радіологічний зброя|бомби]] знищить усе життя на планеті за десять місяців. Присутній на нараді експерт зі стратегії, прикутий до [[інвалідний візок|інвалідного крісла]] доктор Стрейнджлав (Третя роль [[Пітер Селлерс|Пітера Селлерса]]), пояснює, наскільки зручний і ефективний такий пристрій, і що у випадку активізації протидіяти йому неможливо.