Вікіпедія

Чехи: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Література: + Вікіцитати + Вікісховище
Bot Gluck (обговорення | внесок)
Боти
19 388 редагувань
м вилучення невидимого м’якого переносу, replaced: 0-их → 0-х (2), removed: ­ (2) за допомогою AWB
Рядок 15:
'''Че́хи''' ({{lang-cs|Češi}}, {{IPA2|'ʧɛʃi}}) — [[Західні слов'яни|західно-слов'янський народ]], найближче споріднений з [[лужичани|лужицькими сербами]] і [[словаки|словаками]], заселяє головним чином [[Чехія|Чехію]].
 
Близько 400 р. до н. е. на території сучасної Чехії з'яви­лисяявилися кельти, з II тисячоліття до н. е. оселилося [[кельти|кельтське]] плем'я боїв (звідси латинська назва Чехії — Богемія). На початку нової ери кельтів відтісняють германці, на яких тиснуть гунни, в VI ст. осідають [[лангобарди]], а в V — VI ст. тут уже переважають [[слов'яни]]. В VII ст. Чехія входить до складу держави [[Само (держава)|Само]], в IX ст. — до складу [[Великоморавія|Великої Моравії]]. На початку X ст. підноситься [[чеське князівство|чеське племінне князівство]] на чолі з Пржемисловичами. В XI ст. посилилась міжусобна боротьба, яка супроводжувалась вторгненням польських і ні­мецькихнімецьких феодалів.
 
В [[Чехословаччина|Чехо-Словаччині]] жило [[1980]]р. 9 820 000 (64% населення), в тому ч. на чес. землях 9 760 000. Ч. живуть також в Австрії, США, Канаді й меншими скупченнями в Німеччині, Франції й Югославії. В УССР жило 1960 15 000 Ч., бл. 70% з них визнали рідну мову чес., 23% укр. Це рештки чисельнішої чес. меншости на укр. землях у минулому. Всіх Ч. на світі тепер 10,7 млн.
Рядок 26:
За Володислава Опольчика прибували торгівці, ремісники, а також деякі шляхетські роди (Врани). Серед [[католицтво|римо-католицького]] священства на руських землях також були чехи, у тому числі дехто з [[єпископ]]ів. Згодом у польському війську перебували чеські наймані «роти», головно над [[Дністер|Дністром]], що виконували там охоронну службу на польсько-молдавському кордоні (рота Кани на кінець [[XV століття|XV]] — початок [[XVI століття]]). Ян Чернін командував експедицією на Молдавію [[1509]] року. В Україні й [[Литва|Литві]] чехи були відомі як гармаші в польських залогах і замках.
 
Індивідуально селилися чехи в [[Перемишль|Перемишлі]], [[Коломия|Коломиї]], Холмі, а головним чином у [[Львів|Львові]], який з [[XV століття]] став містом, яке притягало з уваги на своє господарське значення колоністів з чеських і німецьких земель. Серед львівських міщан було на той час уже кілька прізвищ з додатком «Чех», «Чеський». Один з них Ніколас Богемус побудував каплицю на честь святих Віта, Вацлава і Прокопа. У [[XV століття|XV столітті]] [[війт]]ом Львова був Альберт Чех Тучампський ({{lang-la|Albertus dictus Czech de Tuczamp}}). У результаті релігійних війн у Чехії, а зокрема після Білогорської битви, на західно-українські землі заїжджали втікачі з чесько-братської спільноти. Діяч цієї спільноти Ян Брож ({{lang-la|Brosius}}) разом з своїми однодумцями поселився в 1630-ихх pp. на Підляшші у Володаві; тут 1634 відбувся з'їзд представників чес.-братських громад Польщі й Литви, в якому брав участь Я. Коменський.
 
Чехи були пов'язані з [[козацтво|українським козацтвом]]. За однією з гіпотез, серед організаторів козацтва був чеський князь Фрідріх Острозький (за Ф. Палацьким, [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антоновичем]]); цей погляд заперечував М. Костомаров. Чес. впливи помітні в термінології коз. війська, організації табору, військ. тактиці. З коз. старшин відомий [[Орлики|рід Орликів]] (екзильний гетьман [[Пилип Орлик]]), який веде свій початок від чехів.
Рядок 40:
У Києві виходили газ. „Ruský Čech" (1906-1908, ред. В. Вондрак), а згодом „Čechoslovan" (1911 — 14, 1916 — 18, ред. Б. Швігорський і В. Хорват), який за війни пропагував програму визволення Чехії і Словаччини з-під Австро-Угорщини. У серпні 1914 з місц. Ч. постала в Києві військ. організація «[[Чеська Дружина]]», що стала початком пізнішого [[Чехословацькі легіони|чехословацького легіону]] в Україні і Росії; до них приєдналися військовополонені Ч. і словаки з австро-угор. армії, яких під кін. 1917 було понад 200 000. Короткочасно в Києві виходили „Československý Dennik" та „Československý Vojak". Тут таки мала осідок Чехо-словацька Нар. Рада з В. Чермаком на чолі, яка утримувала приязні чес.-укр. взаємини з Укр. Центр. Радою. (Про політ. чес.-укр. взаємини див. Чехо-Словаччина).
 
В [[УНР]] за чес. меншістю визнавалися права, згідно з законом про нац.-персональну автономію. У лютому — березні 1918 лише мала частина укр. Ч. від'їхала на сх., з відступаючими частинами чес. легіону, переважне ч. їх лишилося в Україні. За Ризьким договором, бл. 20 000 опинилося в Польщі. В УССР за 1920-ихх pp. існувало 13 чес. сільрад, були чес. початкові школи, 1926 всіх Ч. в УССР і Крим. АССР жило 17 500.
 
За другої світової війни знову Ч., т. зв. волинські, підтримали заходи творити чехо-словацькі військ, частини, вступивши в 1944 до Чехо-словацьког бригади. На підставі чехо-словацько-сов. угоди про обмін населення 1945, частина Ч. виїхала з України на батьківщину. Залишилося кільканадцять тис., гол. у Волинській обл.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чехи