Франсуа Байру: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Посилання: видалення включень шаблону, призначеного до вилучення |
MobyVan (обговорення | внесок) м →Біографія: replaced: в якості → як (2) за допомогою AWB |
||
Рядок 25:
З 1979 до 1981 він був високопоставленим чиновником у міністерстві сільського господарства, після цього працював у президента сенату Алан Поера. З 1984 по 1986 був радником президента європейського парламенту П'єра Пфлімліна. До 1993 очолював парламентську групу в боротьбі проти безграмотності.
Після перемоги на виборах правих лібералів під керівництвом [[Едуар Балладюр|Едуара Балладюра]] в 1993, Байру був запрошений в уряд
Політичною метою Байру було створення центристської політичної сили, здатної на рівних протистояти [[Голлізм|голлістам]] з правого флангу політичного спектру. На своєму посту міністра освіти і науки, він залишався до 4 червня 1997, коли його наступником став Клод Аллегре.
У 1998 був обраний
У тому ж році ліберальні центристи розкололися, так як їх частина була готова влитися в проект нової сильної консервативної партії [[Союз за народний рух]] (UMP) для підтримки діючого президента [[Жак Ширак|Жака Ширака]], в той час як Байру хотів зберегти незалежність UDF. Байру склав свої повноваження як депутат Європарламенту, щоб стати депутатом французького парламенту. Проте на регіональних виборах в Аквітанії він зазнав поразки проти кандидата від UDF. Однак на виборах в Європарламент його партія змогла отримати 12%.
| |||