Регалії російських монархів: відмінності між версіями

'''[[Регалія|Регалії]] [[Росія|російських]] [[монарх]]ів'''&nbsp;— матеріальні [[символ]]ічні ознаки верховної влади [[монархія|монархічних]] правителів Росії. Період існування та використання певних ознак-[[Регалія|регалій]] почався із зародженням самої єдиноосібної влади, ще в часи [[Русь|Русі]] <!-- вказати самі дати, без прив'язки до Русі-->, а закінчився в [[1917]]&nbsp;р., із падінням монархії. Певні артефакти вяк якості регалійрегалії з'явились за часів існування окремих давньоруських князівств. Стала система регалій сформувалась за часів [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], та її наступника&nbsp;— [[Російська імперія|Російської імперії]]. Увесь цей час існували і використовувались ті чи інші інсигнії. Вони змінювались із часом, одні з них слугували державними [[регалія]]ми більший термін, інші&nbsp;— менший. Деякі, переставши бути суто монаршими клейнодами, перейшли у [[геральдика|геральдичне]] застосування.

Під час подій [[Смутний час|«Смутного»]] часу в [[1610]]&nbsp;— [[1612]]&nbsp;рр. [[цар]]ська скарбниця зазнала величезних втрат. [[Поляки]] забрали з Великої Казни майже всю її збройову частину<ref>Так, згідно з архівами «Великої Казни», окрім грошей та інших цінностей полякам були віддані дві корони та два жезла-єдинороги (тобто із зубу нарвала), а також золоте седло Самозванця&nbsp;— Московская оружейная палата…С.277&nbsp;— 288277—288.</ref>. Проте найбільш дорогоцінні речі весь цей час знаходились під пильним [[Бояри|боярським]] наглядом в окупованому [[Московський кремль|Кремлі]]. Слід зазначити, що королевич [[Владислав IV Ваза|Владислав]], обраний [[цар]]ем діячами Семибоярщини, з повагою ставився до [[Росія|російських]] церемоніалів і регалій, тому скарбниця зберегла основні [[Реліквія|реліквії]] попередніх царювань. Новий [[цар]] [[Романов Михайло Федорович|Михайло Федорович]] за довгі роки своєї влади значно поповнив це унікальне зібрання.

* '''Золотий сканний ланцюг:''' Наприкінці [[XVII]] ст. в скарбниці нараховувалось більш ніж 40 золотих ланцюгів і ланцюжків [[XVI]]&nbsp;— [[XVII]] ст.&nbsp;— невід'ємних складових парадного [[цар]]ського одягу. Серед тих, що збереглись до нашого часу, найвідомішим є ланцюг «Великого Наряду». Він був презентований [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Федоровичу]] в [[1631]]&nbsp;р. [[Республіка Об'єднаних провінцій|голандськимголландським]] [[штатгальтер]]ом Фредеріком-Генріхом Оранським<ref>Древности…2-е отделение. С.84.</ref>. Виготовлений у [[Західна Європа|Західній Європі]] в [[1620]]-і рр., він був перероблений майстрами Збройової Палати і став частиною «Великого Наряду». Після переробки [[1640]]-х рр. ланцюг складається із 79 сканних прямокутних тригранних ланок<ref>Описание…С.164.</ref>.

* '''Золота перев'язь:''' Перев'язь&nbsp;— ланцюг із плоских ланок-кілець, що належала [[цар]]ю [[Романов Михайло Федорович|Михайлу Федоровичу]], була виконана майстрами Збройової Палати в [[1613]]&nbsp;р. (7121&nbsp;р. від сотворіння світу). Ланцюг складається із 89 золотих кілець, накладених на папір із [[тафта|тафтою]] і [[Камка (тканина)|камкою]]; кільця із вирізаними на них надписами, що містять хвалу [[Трійця|Трійці]], [[Діва Марія|Богородиці]], [[Господь|Господу]] (кільця 1-31), повний [[цар]]ський титул (на кільцях 32-74), дату і молитву [[Господь|Господу]] (ланки 75-89)<ref>Древности…2-е отделение. С.74&nbsp;— 7574—75.</ref>.

* '''[[Барми грецької справи|Барми]]:''' Барми «[[Греки|грецької]] справи» [[цар]]я [[Олексій Михайлович|Олексія Михайловича]] або ''«діадіма»''<ref>Описание…С.31&nbsp;— 3231—32.</ref>, виконані найкращими ювелірами [[Стамбул]]а в [[1662]]&nbsp;р. На кільці зі світлого [[шовк]]у розташовуються 7 дорогоцінних [[емаль]]ованих металевих медальйонів-запон, рясно прикрашених дорогоцінним камінням<ref>http://img-kiev.fotki.yandex.ru/get/4208/med-yuliya.c9/0_3d7cb_64be2546_L</ref>. На медальйонах зображені: на трьох великих&nbsp;— 1) [[Діва Марія|Богородиця]] з немовлям [[Ісус Христос|Ісусом]] і [[Євангеліє]]м, 2) Святі [[Костянтин Великий|Костянтин]] і [[Свята Олена|Єлена]] з [[Животворний Хрест|Хрестом Господнім]], 3) чудо Святого Меркурія проти імператора [[Флавій Клавдій Юліан|Юліана Відступника]]; на чотирьох малих&nbsp;— 1) Співання [[Псальма|псалмів]] [[цар]]ем [[Давид]]ом, 2) Створіння світу, 3) зображення [[цар]]ів, [[апостол]]ів і праведників, 4) Сошестя [[Святий Дух|Святого Духу]]. Загалом всі 7 медальйонів містять 248 [[діамант]]ів та 255 інших дорогоцінних каменів<ref>Древности…2-е отделение. С.41.</ref>.

* '''Кончар:''' Меч-кончар в золотих піхвах походить з [[Османська імперія|Туреччини]]. Він був замовлений [[Олексій Михайлович|царем]] майстрам Стамбула. [[Греки|Грек]] Дмитро Астафьєв відвіз його до [[Москва|Москви]] в [[1657]]&nbsp;р. Золоті піхви та ефес цього меча прикрашені 63 турмалінами та 205 [[бірюза]]ми<ref>Древности…3-е отделение. С.94&nbsp;— 9594—95.</ref>.

* '''Буздиган:''' [[Булава]]-буздиган «Великого Наряду» виконаний [[Греки|грецькими]] майстрами [[Стамбул]]а, був презентований [[цар]]ю [[Олексій Михайлович|Олексію Михайловичу]] купцем Дмитром Астафьєвим в [[1655]]&nbsp;р. Золотий буздиган оздоблений 46 [[смарагд]]ами та 109 рожевими [[турмалін]]ами і є найкращим зразком цього типу зброї в [[Московський кремль|кремлівському]] зібранні<ref>Древности…3-е отделение. С.75&nbsp;— 7675—76.</ref>.

В 1680-іті рр. для обох співвладників [[Росія|Росії]] були виготовлені приватні корони за зразком [[Шапка Мономаха|«Мономахової»]], проте відрізнялись вони дуже високою якістю ювелірної справи, а також величезною кількістю [[діамант]]ів в оздобленні, через що потім і фігурують у документах Збройової Палати як «шапки [[діамант]]ові». Оскільки коштували [[діамант]]и в ті часи дуже дорого, а свого видобутку їх тогочасна [[Росія]] не мала, то для виготовлення двох надзвичайно дорогоцінних корон (загальною вартістю 32 тисячі тогочасних рублів, що було гігантською сумою), довелося розібрати певну кількість застарілих регалій попередників [[Петро I Олексійович|Петра I]] та Івана V.

* '''[[Корона Анни Іванівни|Корона імператриці Анни Іванівни]]:''' Дорогоцінна регалія була виконана майстром Г.&nbsp;В.&nbsp;Дункелєм в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] в [[1730]]&nbsp;р. до коронаційної церемонії [[Анна Іванівна|Анни Іванівни]]. В [[1730]]-і рр. її переробляли, також цією короною була коронована у Москві в [[1742]]&nbsp;р. імператриця [[Єлизавета Петрівна]]. Вона і передала регалію до Збройової Палати. Срібний із позолотою каркас корони містить 2536 [[діамант]]ів, 28 інших каменів та величезний червоний [[турмалін]] вагою майже в 500 каратів<ref>Древности…2-е отделение. С.27.</ref>. В [[1829]]&nbsp;р. саме цю регалію використали у [[Варшава|Варшаві]] для персональної коронації імператора [[Микола I (російський імператор)|Миколи I Павловича]] в якостіяк [[Польща|польського]] короля. Потім ця корона слугувала як [[Корона в геральдиці|геральдична корона]] [[Царство Польське|«Царства Польського»]].

* '''Імператорська держава:''' Імператорська держава [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] зараз знаходиться у [[Алмазний фонд|Алмазному фонді]]. Вона була виконана майстром Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Екартом у [[Москва|Москві]] в [[1762]]&nbsp;р.; близько [[1774]]&nbsp;р. цей же майстер переробив її<ref>http://vseromanovi.narod.ru/img/der1.jpg</ref>. Золотий корпус держави має [[діамант]]ові поясок і хрест на великому [[сапфір]]і вагою 195 каратів. ВціломуУ цілому державу прикрашають 1370 [[діамант]]ів.

* '''Регалії ордену Святого Андрія Первозванного:''' Імператорські регалії цього ордену знаходяться зараз в зібранні [[Алмазний фонд|Алмазного фонду]]. Вони складаються з 1) [[діамант]]ового Великого імператорського орденського ланцюга, зробленого в [[1795]]&nbsp;р. ювеліром Ж.&nbsp;Ж.&nbsp;Дюком і переробленого в [[1797]]&nbsp;р. до коронації [[Павло I (російський імператор)|Павла I]], 2) [[діамант]]ової великої орденської зірки, 3) [[діамант]]ового орденського знаку, 4) 2-х золотих [[емаль]]ованих малих імператорських орденських ланцюгів, зроблених в [[1826]] та [[1857]]&nbsp;рр. вяк якості регалійрегалії імператриць. Найвитонченішим шедевром є великий ланцюг довжиною 148 см. Він складається із 20 срібних всипаних [[діамант]]ами ажурних ланок-медальйонів із зображеннями трьох типів&nbsp;— [[Двоголовий орел|двоголового орла]], [[Андрій Первозванний|апостола Андрія]] на хресті та вензеля імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]]. До ланцюга приєднаний знак ордену&nbsp;— [[емаль]]оване зображення розіп'ятого [[Андрій Первозванний|Андрія Первозванного]], на чорному [[Двоголовий орел|двоголовому орлі]]<ref>[http://jhlty.narod.ru/or3.htm Знак и звезда ордена св. Андреи Первозванного] на [http://jhlty.narod.ru/ сайті Російських орденів]</ref><ref>[http://www.profimages.ru/catalog/element.php?ID=960784 Фото Великої імператорскої корони] на [http://www.profimages.ru/ сайті російського Фотобанку]</ref>.

* '''[[Державний щит Російської імперії|Державний щит]]:''' «Державний щит» був зроблений [[Росіяни|російськими]] майстрами Збройової Палати ще наприкінці [[XVII]] ст.<ref>Древности…3-е отделение. С.58.</ref>, проте як державна регалія постав лише за часів [[Павло I (російський імператор)|Павла I]]. .

* '''«Великий вінець» царя [[Федір Іванович|Федіра I Івановича]].''' Це була унікальна регалія&nbsp;— триярусна металева корона із хрестом, яка була прикрашена 561 [[діамант]]ом, 148 [[перлина]]ми, 19 [[рубін]]ами, 72 [[смарагд]]ами та 161 [[турмалін]]ами<ref>Древности…2-е отделение. С.10&nbsp;— 1110—11.</ref>. Корона була виконана в Стамбулі наприкінці [[XVI]] ст. і надіслана в [[1590]]&nbsp;р. останньому з роду [[Рюриковичі]]в&nbsp;— [[Федір Іванович|Федору I Івановичу]] Константинопольським патріархом [[Єремія II|Ієремієй II]]. Царі надягали «Великий вінець» лише під час особистих урочистостей. В [[1680]]-і рр. корона була розібрана на ресурси для «[[діамант]]ових шапок» [[Петро I Олексійович|Петра I]] та Івана V.

* '''Корона [[Лжедмитрій I|Самозванця]].''' В [[1611]]&nbsp;р. була віддана [[Бояри|боярами]] [[Польща|польським]] жовнірам королевича [[Владислав IV Ваза|Владислава]] вяк якості платніплатня, згодом розібрана на дорогоцінні матеріали<ref name="ReferenceC">Московская оружейная палата…С.36.</ref>. Виходячи з відомого прижиттєвого портрету [[Лжедмитрій I|«імператора Дімітрія»]], корона ця була західноєвропейського типу. Потім за її зразком [[Польща|польський]] король [[Сигізмунд III Ваза|Сігізмунд III]], який зазіхав на [[Росія|російський]] трон, створив для себе т.зв. [[Московія|«Московітську»]] корону, втрачену на початку [[XVIII]] століття<ref>[[:pl:Korona Moskiewska|Московська корона]] на [http://pl.wikipedia.org/ сайті Польської Вікіпедії]</ref>.

За вказівкою Президента Академії Художеств О.М. Оленіна, в [[1849]] - [[1853]] [[Солнцев Федір Григорович|Федором Григоровичем Солнцевим]] ([[1801]] - [[1892]]), істориком-археографом та художником, колишнім кріпаком, була підготовлена велична праця "Древности Российского государства". Роботу Солнцева контролював безпосередньо [[Микола I (імператор Росії)|Микола I]]. На основі архівів Збройової палати був зроблений опис як артефактів колишньої царської скарбниці - регалій, зброї, посуду, кінської збруї, екіпажів, так і багатьох інших старовинних речей. ВЯк якості ілюстраційілюстрації, до праці увійшли близько 500 з більш ніж 5 тисяч деталізованих хромолітографій, створених безпосередньо автором.