Фіджійська гінді: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м вилучена Категорія:Мови хінді; додана Категорія:Мови гінді з допомогою HotCat
м replaced: в якості → як, в кінці X → наприкінці X (2), В кінці X → Наприкінці X за допомогою AWB
Рядок 19:
 
== Історія ==
В кінціНаприкінці XIX-початку XX ст. на Фіджі прибуло багато індійських наймитів, в основному з регіонів [[Уттар-Прадеш]] і [[Біхар]]. Вони говорили на цілому ряді місцевих близькоспоріднених мов і діалектів, серед яких переважав гінді:
<div align="center"> <table border> <caption>'''Мови та діалекти індійських мігрантів на Фіджі в кінцінаприкінці XIX&nbsp;ст.'''</caption>
<tr><th> Мова / діалект </th> <th> Кількість </th> <th> Відсоток </th> </tr>
<tr> <td> [[Біхарі]] </td> <td> 17,868 </td> <td> 39.3&nbsp;% </td> </tr>
Рядок 33:
Діти говорили змішаною мовою, слова діалектів взаємно проникали в мову індійських мігрантів.
 
Пізніше прибуло близько 15000 наймитів з Південної Індії&nbsp;— в основному носії [[Тамільська мова|тамільської]], [[Телугу (мова)|телугу]] і [[Малаялам (мова)|малаялам]]. До того часу фіджійська гінді вже відбулася як «лінгва франка» індусів-мігрантів на Фіджі, і новоприбулим мігрантам з Південної Індії довелося освоювати цю мову. Після того, як батрацтво припинилося, на Фіджі вяк якостівільнонаймані вільнонайманих працівниківпрацівники прибули носії мов [[гуджараті]] і [[панджабі]].
 
В даний час лише деякі жителі Фіджі індійського походження говорять тамільською, телугу і гуджараті&nbsp;— більшість спілкуються фіджійською гінді. Спочатку фіджійська гінді користувалася алфавітом деванагарі, але пізніше все більшого поширення набуває латиниця.
Рядок 56:
Суфікси першої та другої особи недоконаного виду ''-taa'', ''-at'' походять з [[авадхі]], а суфікс недоконаного виду третьої особи ''-e'' з [[бходжпурі]]. Суфікси третьої особи доконаного виду перехідних дієслів ''-is'' і ''-in'' також походять з [[авадхі]].
 
Суфікс третьої особи категоричного майбутнього ''-ii'' є в [[авадхі]] і [[бходжпурі]]. Вплив [[урду]], широко розповсюдженого в містах Східної Індії в кінцінаприкінці XIX століття, виявляється в суфіксі доконаного виду 1 і 2 осіб ''-aa'', а також у суфіксі майбутнього часу 1 і 2 осіб ''-ega''.
 
Суфікс імперативу ''-o'' походить з діалекту [[магадхі]], поширеного в районах [[Гайя]] і [[Патна]] Північної Індії. У той же час, в фіджійській гінді з'явився власний ввічливий суфікс імперативу ''-naa''. Суфікс ''-be'' з [[бходжпурі]] використовується в емфатичних конструкціях.