Казімеж Міхаловський: відмінності між версіями

| відомий завдяки =

| ступінь =

| керівник =

| учні =

{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}

{{!}} {{шаблон_нагороди}} {{!!}} {{шаблон_нагороди}}

{{!}}} -->

| примітки =

| особиста_сторінка =

Казімєж Міхаловський закінчив тернопільську гімназію, після чого отримав вищу освіту на філософському факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Університету Яна Казимира]] у [[Львів|Львові]]; там же був слухачем на лекціях філософа проф. [[Казимир Твардовський|Казімєжа Твардовського]]. Поглиблював знання у навчальних закладах&nbsp;[[Берлін]]у, [[Гайдельберг]]у, [[Париж]]у, [[Рим]]у та [[Афіни|Афін]]. Молодим ученим брав участь у розкопках, що проводились {{Не перекладено|École française d'Athènes|École française d'Athènes|fr|École française d'Athènes}} у [[Дельфи|Дельфах]], на [[Тасос]]і та [[Делос]]і<ref name="Marie&nbsp;— Louise Bernhard"><span class="citation">Marie&nbsp;— Louise Bernhard. </span><span class="citation">''Kazimierz Michalowski''. </span><span class="citation">«Eos». vol. 70, fasc. 1, s. 5-23, 1982.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Kazimierz+Michalowski&rft.jtitle=Eos&rft.date=1982&rft.volume=vol.+70%2C+fasc.+1&rft.au=Marie+-+Louise+Bernhard&rft.pages=5-23">&nbsp;</span></ref>. У 1926 році &nbsp; у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському університеті]] під науковим керівництвом {{Не перекладено|Едмунд Булянда|Едмунда Булянди|pl|Edmund Bulanda}} захистив докторську дисертацію про {{Не перекладено|Ніобіди|ніобідів|pl|Niobids}} у грецькому мистецтві (за рік дисертацію опубліковано французькою мовою)<ref><span class="citation">Jadwiga Lipińska. </span></ref>. У 1931 році отримав [[Габілітація|габілітацію]] завдяки праці про елліністичні та римські портрети з Делосу (опублікованій наступного року в Парижі). Одразу після габілітації був запрошений до Варшавського університету, де у 1931 році організував кафедру класичної археології<ref><span class="citation">[http://www.archeo.uw.edu.pl/szablon.php?id=124 Historia]. [dostęp 2016-06-06].</span></ref>, у 1953 році перейменовану на середземноморську, та став її керівником аж до виходу на пенсію в 1972 році.

З його ініціативи у 1936 році польські археологи з Варшавського університету почали археологічні роботи в єгипетському [[Едфу]]<ref name="EF18"><span class="citation">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe, 1974.</span></ref>.

Під час [[Друга світова війна|війни]] знаходився в німецькому таборі для військовополонених {{Не перекладено|Oflag II C Woldenberg|Oflag II C Woldenberg|pl|Oflag II C Woldenberg}}, до якого потрапив як офіцер запасу та учасник [[Польська кампанія 1939|вересневої кампанії]]<ref name="Lorenz"><span class="citation">Stanisław Lorenz. </span><span class="citation">''In memoriam''. </span><span class="citation">«Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie». 25, s. 5-52, 1981.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=In+memoriam&rft.jtitle=Rocznik+Muzeum+Narodowego+w+Warszawie&rft.date=1981&rft.volume=25&rft.au=Stanis%C5%82aw+Lorenz&rft.pages=5-52">&nbsp;</span></ref>. Там керував освітньою програмою для полонених, проводив лекції та семінари з археології та єгиптології<ref name="Sadurska"><span class="citation">Anna Sadurska. </span><span class="citation">''Nekrologi''. </span><span class="citation">«Archeologia». 32, s. 243—246, 1981.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Nekrologi&rft.jtitle=Archeologia&rft.date=1981&rft.volume=32&rft.au=Anna+Sadurska&rft.pages=243-246">&nbsp;</span></ref>.

Після Другої світової війни Міхаловський активно приєднався до справи відбудови польської культури та науки. Від 1939 року був заступником директора [[Національний музей (Варшава)|Національного музею у Варшаві]], де спершу займався організацією галереї стародавнього мистецтва, котру було відкрито для відвідувачів у 1949 rроціроці<ref><span classname="citationLorenz">Stanisław Lorenz. </span></ref>, а згодом {{Не перекладено|Галерея Фарас ім. професора Казімєжа Міхаловського у Національному музеї у Варшаві|галереї Фарас|pl|Galeria Faras im. Profesora Kazimierza Michałowskiego w Muzeum Narodowym w Warszawie}}, відкритої в 1972 році. Організував багато виставок, на яких демонструвалися пам'ятки, знайдені на розкопках під його керівництвом. У 1945—1947 роках був деканом гуманістичного факультету Варшавського університету, згодом&nbsp;— проректором цього ж навчального закладу (1947—1948). В Александрії (1957—1958) та Абердін (1971) був {{Не перекладено|Запрошений професор|запрошеним професором|en|Visiting scholar}}<ref><span classname="citationSadurska">Anna Sadurska. </span></ref>. У 1956 році утворив Відділення середземноморської археології Польської академії наук, яке сам і очолив. У 1960 році призвів до відкриття {{Не перекладено|Польський центр середземноморської археології|Центру середземноморської археології Варшавського університету в Каїрі|pl|Centrum Archeologii Śródziemnomorskiej}}, яким керував до кінця життя. Утворення станції вважав своїм найбільшим досягненням<ref><span classname="citationSadurska">Anna Sadurska. </span></ref>. Був членом багатьох польських та закордонних академій, наукових товариств та інститутів: [[Національна академія деї Лінчеї|Національної академії деї Лінчеї]], [[Британська академія|Британської академії]], [[Академія наук НДР|Академії наук НДР]], {{Не перекладено|Саксонська академія наук|Саксонської академії наук|de|Sâchsische Akademie der Wissenschaften zu Leipzig}}; членом президії {{Не перекладено|Комітети Польської академії наук|комітету наук про античну культуру|pl|Komitety Polskiej Akademii Nauk}} Польської академії наук, комітету орієнталістичних наук Польської академії наук, {{Не перекладено|Археологічний інститут Америки|Археологічного інституту Америки|en|Archaeological Institute of America}}, [[Німецький археологічний інститут|Німецького археологічного інституту]], {{Не перекладено|Єгипетський інститут|Єгипетського інституту|fr|Institut d'Egypte}}, Інституту єгиптології {{Не перекладено|Чехословацька академія наук|Чехословацької академії наук|cs|Československá akademie věd}}, {{Не перекладено|Французький інститут орієнтальної археології в Каїрі|Французького інституту орієнтальної археології в Каїрі|en|Institut Français d'Archéologie Orientale}}; [[Польське нумізматичне товариство|Польського археологічного товариства]] (голова 1953—1957 та почесний член), Society for Nubian Studies (голова від 1972), {{Не перекладено|Міжнародна асоціація єгиптологів|Міжнародної асоціації єгиптологів|fr|Association internationale des égyptologuese}} (віцеголова Почесного комітету від 1976 року), Association Internationale d'Epigraphie Latine (віцеголова), [[Варшавське наукове товариство|Варшавського наукового товариства]] (генеральний секретар 1949—1952), Association Internationale d'Archéologie Classique, Société Archéologique Grecque, {{Не перекладено|Спілка істориків мистецтв|Спілки істориків мистецтв|pl|Stowarzyszenie Historyków Sztuki}}; член {{Не перекладено|École française d'Athènes|École française d'Athènes|fr|École française d'Athènes}}<ref><span classname="citationLorenz">Stanisław Lorenz. </span></ref>. Обіймав посаду голови Comité International des Experts pour le Sauvetage des Temples d'Abou Simbel UNESCO (1961—1970), Comité International pour les Musées d'Archéologie et d'Histoire ICOM (1965—1971). Був експертом UNESCO pour les Musées et Fouilles Archéologiques d'Algérie (1966) та членом Comité des Experts de l'UNESCO pour Mohendjo-Daro (1969)<ref><span classname="citationLorenz">Stanisław Lorenz. </span></ref>. Отримав звання [[Гонорис кауза|доктора гонорис кауза]] університетів [[Страсбурзький університет|Страсбургу]] (1965), [[Кембриджський університет|Кембриджу]] (1971), [[Упсальський університет|Упсали]] (1977)<ref><span classname="citationLorenz">Stanisław Lorenz. </span></ref>.

Дідом Казімєжа Міхаловського був {{Не перекладено|Еміль Міхаловський|Еміль Міхаловський|pl|Emil Michałowski}}, посол до [[Галицький сейм|Галицького сейму]], директор Учительської семінарії в Тернополі та бурмістр цього міста<ref><span class="citation">Aleksander Świstun: [http://www.cracovia-leopolis.pl/index.php?pokaz=art&id=2146 Wspomnienia podolskie (4)]. cracovia-leopolis.pl. [dostęp 8 maja 2014].</span></ref>. Після Другої світової війни Міхаловський одружився із Кристиною Банєвич ({{lang-pl|Krystyna Baniewicz}}), донькою інженера Тадеуша Банєвича ({{lang-pl|Tadeusz Baniewicz}}), одного із засновників [[Подкова-Лесьна|Подкови Лесьної]]<ref>[http://www.podkowianskimagazyn.pl/nr64/wspomnienia64.htm ''Żyli wśród nas: Krystyna z &nbsp;Baniewiczów Michałowska''], «[http://www.podkowianskimagazyn.pl/ Podkowiański Magazyn Kulturalny]» nr 64 (zima 2010), Podkowa Leśna 2010.

За словами професора Міхаловського, «не тільки для світу науки, але й у найширшій громадській думці цивілізованого суспільства фактичний рівень культури тієї чи іншої країни вимірюється тим, чи має вона власні розкопки в Єгипті»<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. У 1936 році завдяки його ініціативі розпочались археологічні роботи в [[Едфу]], які тривали до 1939 року. В експедиції брали участь археологи з Варшавського університету та Французького інституту археології сходу<ref name="EF18"><span class="citation">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Це були перші розкопки за участі польських археологів на теренах Середземномор'я. Роботи проводились на некрополі фараонів та в античному місті греко-римських та візантійських часів. Кількість та художня якість знахідок, отриманих під час першої кампанії (1936 рік), дозволила утворити експозицію в Галереї стародавнього мистецтва Національного музею у Варшаві (відкрита вже у червні 1937 року).

Участь польських археологів у розкопках в Едфу викликала зацікавленість наукового світу польськими дослідниками та дозволила розпочати наступні закордонні розкопки. Міхаловський організував співпрацю з радянськими археологами в Криму. В липні 1956 року група польських археологів почала дослідницькі праці в [[Мірмекій|Мірмекію]], античній грецькій колонії, які проводилися до 1958 року. Робота не проводилася спільно, як це було під час польсько-французької місії в Едфу. Дослідники працювали у двох окремих командах, досліджуючи дві ділянки. Польську групу очолював проф. Міхаловський, радянську&nbsp;— проф. [[Гайдукевич Віктор Францевич|Віктор Гайдукевич]] з [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського університету]]. Відкрито виноробню [[Елліністичний період|елліністичного періоду]] з усім обладнанням та фрагменти житлових будівель<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Усі рухомі знахідки, знайдені польською експедицією, за згодою радянського археологічного відділу були перевезені до Варшави.

Після Другої світової війни проф. Міхаловський хотів продовжити працю в Єгипті. Міг відновити дослідження в Едфу, проте на французів була накладена заборона на розкопки в Єгипті. Проф. Міхаловський вирішив, що оскільки французькі археологи під час Другої світової не повернулись до Едфу без польських археологів, то й він цього не зробить. Новою територією для розкопок став [[Атрібіс]], столиця десятого [[Ном (Стародавній Єгипет)|ному]] [[Нижній Єгипет|Нижнього Єгипту]], сучасна [[Бенха]]. Праці тривали у 1957—1969 роках. Відкрито залишки водопровідної системи римського міста, рештки сакральних споруд Пізнього періоду, фундаменти святині [[Яхмос II|Яхмоса ІІ]], депозит, печі до випалення вапна та римські лазні<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>.

4 травня 1959 року група польських археологів під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки в [[Пальміра|Пальмірі]]; вони тривали до 1973 року. Праця археологів зосередилась на двох ділянках. Першою з них був так званий табір Діоклетіана в західній частині міста, в якому дослідження проводились на території між Преторіанською брамою та Тетрапілоном, на форумі перед так званою Святинею стягів та всередині самої святині. Також досліджено міські мури і відкопано фрагмент Преторіанського шляху. На другій ділянці, у так званій Долині могил, тобто на пальмірському некрополі, відкрито гробницю Забди, Алаїн та Юлія Аврелія Гермеса<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Розкопки дали змогу дослідити урбаністичний розвиток міста та здійснити датування відкритих будівель на підставі епіграфічних матеріалів, які в них знаходилися<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Значною сенсацією стало відкриття скарбу, в якому знаходились ювелірні вироби та 27 золотих [[Солідус (монета)|солідусів]] [[Фока|Фоки]], [[Іраклій|Іраклія]] та [[Констант]]а. Багатство та значення відкритого матеріалу було настільки великим, що 1966 року в Варшаві світ побачило щорічне видання {{Не перекладено|Studia Palmyreńskie|Studia Palmyreńskie|pl|Studia Palmyreńskie}}, яке виходить донині (2016)<ref><span class="citation">[http://www.pcma.uw.edu.pl/pl/studia-palmyrenskie/#contents Studia Palmyreńskie]. [dostęp 2016-06-25].</span></ref>. Польські археологи стали експертами з досліджень стародавньої Пальміри.

Розкопки в [[Александрія|Александрії]] відбулися у 1960—1973/74 роках. Польські археологи стали першою закордонною експедицією, якій вдалося отримати дозвіл на дослідження у цьому місті. Групи італійських, англійських та німецьких науковців працювали за контрактом та під назвою Греко-римського музею а Александрії<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Праці на цій території ускладнені, оскільки у 1740-х роках [[Мухаммед Алі Єгипетський|Мухаммед Алі]] наказав збудувати в цьому місці нове місто. Сліди минулого залишаються під новою забудовою. Праці концентрувалися на території Ком ель-Дікка. Тут відкрито монументальні римські лазні з великою кількістю басейнів та цистерн і римську віллу. Польські археологи розкопали також перший знайдений на території Єгипту театр. Це відкриття було настільки сенсаційним, що проф. Міхаловський отримав від міської влади додаткові кошти на продовження роботи. Античний театр повністю розкопано та реконструйовано. Нині це один із головних туристичних об'єктів Александрії, який використовується для показу спектаклів. У такий спосіб вдалося зберегти античну будівлю поміж сучасними спорудами. На території Ком ель-Дікка польські археологи дослідили також два арабські некрополі.

Проф. Міхаловський почав розкопки у [[Донгола|Донголі]] в 1964 році; у 1965—1972 роках ними керував {{Не перекладено|Стефан Якобельський|Стефан Якобельський|pl|Stefan Jakobielski}}. У [[Стара Донгола|Старій Донголі]] перебували правителі об'єднаних царств Нубії від VIII до початку XIV століття. Вже перші тижні праць принесли результат&nbsp;— відкрито центральну наву костелу зі збереженими ''[[in situ]]'' колонами. Це відкриття увійшло до літератури під назвою «костел із колонами». Знайдені в ньому надгробні написи дозволяють датувати його на 2 пол. VIII століття<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Капітелі, знайдені у цій сакральній споруді, стилістично подібні до відкритих у кафедрі в Фарасі. Додатково під «костелом з колонами» дослідники натрапили на старіші фундаменти сакральної будівлі. Також проведено розкопки другого будинку, збудованого на хрестоподібному плані, а також мечеті, яка, як виявилося, була збудована на колишньому царському палаці, а не на християнській святині, як вважалося раніше. Також польські археологи відкрили [[баптистерій]]. Від 1966 року польська експедиція паралельно проводила доісторичні розкопки в околицях села Ґаддар.

В [[Абу-Сімбел]] проф. Міхаловський не займався розкопками, проте разом із групою польських археологів брав участь в операції з охорони скельних святинь[[Рамсес II| Рамсеса II]], які були під небезпекою залиття водами [[Озеро Насера|озера Насера]]. Учасниками проекту були й інші закордонні археологи, зокрема італійські та французькі. Однією з ідей збереження святинь було їх перенесення у безпечніше місце, іншою&nbsp;— залишити їх на місці. [[ЮНЕСКО]] скликало з цього приводу спеціальну комісію, до складу якої увійшли Генеральний директор ЮНЕСКО, очільник дорадчого комітету, та три експерти&nbsp;— серед них і проф. Міхалевський. Вони підтримали шведсько-єгипетський проект, в якому планувалося розрізати святині на великі частини вагою до 30 тонн, перенести їх в інше місце та реконструювати<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Проф. Міхаловський очолив експертний комітет із 7 осіб, який наглядав за працями з перенесення святинь Рамсеса ІІ. Вони тривали 10 років та закінчилися успіхом.

У червні 1965 року польська археологічна місія Варшавського університету під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки у [[Пафос (місто)|Неа Пафос]] на [[Кіпр|Кіпрі]]і. Це місто було засноване під кінець IV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. як порт для грецьких паломників, котрі прибували сюди віддати хвалу [[Афродіта|Афродиті]]. Вже у перші дні праць у південно-західній частині Пафосу були відкриті мармурові статуї [[Асклепій|Асклепія]] та [[Артеміда|Артеміди]], якій поклонялись у місті. Знайдено і монети з профілем [[Александр Македонський|Александра Македонського]], що підтвердило дату заснування міста. Відкрито міську забудову елліністичного періоду зі збереженими розписами у так званому {{Не перекладено|Помпейські стилі|першому помпейському стилі|pl|Malarstwo pompejańskie}} та палац римського {{Не перекладено|Проконсул|проконсула|en|Proconsul}} з приватними лазнями. Цю споруду прикрашала мозаїка [[Тесей|Тесея]], який бореться в лабіринті з [[Мінотавр]]ом, а за ними спостерігає [[Аріадна]] і жінка, що символізує Крит &nbsp;— найгарніша декорація цього типу на усьому Середземномор'ї<ref><span classname="citationEF18">Kazimierz Michałowski: ''Od Edfu do Faras''. </span></ref>. Польські розкопки показали, що місто Неа Пафос було центральним політичним осередком острова. Праці, започатковані проф. Міхаловським, продовжуються Центром середземноморської археології ім. Казімєжа Міхаловського.

У 1947 році Міхаловський отримав Командорський хрест та Командорський хрест з зіркою [[Орден Відродження Польщі|Ордену Відродження Польщі]] «за заслуги у справі захисту шедеврів польської культури»<ref>29 жовтня 1947 «za zasługi położone w zabezpieczeniu arcydzieł kultury polskiej» <span class="plainlinks">[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WMP19471490894 M.P. z&nbsp;1947&nbsp;r.]</span></ref>, а 21 липня 1977 року {{Не перекладено|Орден будівників Народної Польщі|Орден будівників Народної Польщі|pl|Order Budowniczych Polski Ludowej}} I класу<ref>Nowiny, nr 165 (8951), 22-23-24 lipca 1977, s. 2</ref>. Також він став лауреатом Державної нагороди I і II ступенів<ref>Nowiny Rzeszowskie, nr 170 (5306), 20 lipca 1966, s. 2</ref>. Окрім того, отримав: {{Не перекладено|Орден трудового прапора|Орден трудового прапора|pl|Order Sztandaru Pracy}} I класу, Хрест [[Virtuti Militari]] V класу (за кампанію 1939 року), Золотий [[Хрест Заслуги (Польща)|Хрест Заслуги]]; єгипетський {{Не перекладено|Орден республіки (Єгипет)|Орден республіки|en|Order of the Republic (Egypt)}} II класу, сирійський {{Не перекладено|Орден заслуги (Сирія)|Орден заслуги|en|Order of Civil Merit (Syria)}} I класу, Офіцерський та Командорський хрест французького [[Орден Почесного легіону|Ордену Почесного Легіону]], Командорський хрест&nbsp;[[Орден Корони Італії|Ордену Корони Італії]], Командорський хрест грецького [[Орден Фенікса (Греція)|Ордену Фенікса]], Великий офіцерський хрест бельгійського [[Орден Леопольда I|Ордену Леопольда І]]<ref><span classname="citationLorenz">Stanisław Lorenz. </span></ref>.

Книги:

* ''Delfy'', Lwów 1937; wyd. II Warszawa 1949; wyd. III 1959 (pop.-nauk.).

* ''Tell Edfou. Fouilles Franco-Polonaises'', I-IIII—III, Le Caire 1937, 1939, 1950 (współautor).

* ''Sztuka starożytna'', Warszawa 1955 (przewodnik MN w Warszawie).

* ''Mirmeki. Wykopaliska odcinka polskiego w r. 1956'', Warszawa 1958.

* ''Technika grecka'', Warszawa 1959 (pop.-nauk.).

* ''Palmyre I. Fouilles polonaises'' 1959, Warszawa 1960.

* ''Palmyre II. Fouilles polonaises 1960'', Warszawa 1962.

* ''Palmyre IV. Fouilles polonaises 1962'', Warszawa 1964.

* ''Faras I. Fouilles polonaises 1961'', Warszawa 1962.

* ''Faras II. Fouilles polonaises 1961—62'', Warszawa 1965.

* ''Faras. Centre artistique de la Nubie chrétienne'', Leiden 1966.

* ''L'art de l'ancienne Egypte'', Paris 1968 (''Art of Ancient Egypt'', New York 1969; ''Aegypten. Kunst und Kultur'', Freiburg-Basel-Wien 1969; ''Arte y cmlisation de Egipte'', Barcelona 1969).

* ''Nie tylko piramidy'', Warszawa 1966; 1969, 1972 &nbsp;— wersja niem.; 1977 &nbsp;— wersja czeska (pop.-nauk.).

* ''Jak Grecy tworzyli sztukę'', Warszawa 1970 (pop.-nauk.).

* ''Od Edfu do Faras'', Warszawa 1974 (pop.-nauk.).

* ''Palmyra'', Warszawa 1968 (album fot. z tekstem wprowadzającym; liczne wydania w językach obcych, Wyd. Arkady).

* ''Aleksandria'', Warszawa 1970 (ibidem).

* ''Luksor'', Warszawa 1971 (ibidem).

* ''Piramidy i mastaby'', Warszawa 1972 (ibidem).

* ''Teby'', Warszawa 1974 (ibidem).

* ''Karnak'', Warszawa 1976 (zeszyt z serii „Mała«Mała Encyklopedia Sztuki"», Wyd. Arkady).

* ''Delfy'', Warszawa 1979 (ibidem).

Статті:

* ''La fin de l'art grec'', BCH, 1946, s. 385-392385—392.

* ''Les expositions itinérantes dans les musées de Pologne'', Museum, III z. 4, 1950, s. 275-282275—282.

* ''Kalos Limen'', EAA IV, Roma 1961, s. 304-305304—305.

* ''Les fouilles arehéologiąues et l'art antiąue au Musée National de Varsovie'', Bull. Mus. Nat. de Varsovie, III 1962, s. 62-63.

* ''Peintures chrétiennes du VIIe s. à Faras'', ibidem, s. 3-8.

* ''Palmira'', EAA V, Roma 1963, s. 900-908900—908.

* ''Algérie &nbsp;— la modernisation des musées en Algérie, Le Courrier de l'UNESCO'', Mai 1966, s. 1-45, annexe, s. 34-45.

* ''Les deux Asclepios de Nea Paphos'', RA, 1968 z. 2, s. 355-358355—358.

* ''Polish Excavations in Old Dongola 1964'', Kush, XIV 1969, s. 289-299289—299.

* ''Open Problems of Nubian Art and Culture in the Light of the Discoveries at Faras'', w: Kunst u. Ge-schichte Nubiens in Christilicher Zeit, Recklinghausen 1970, s. 11-20.

* ''Classification générale des peintures murales de Faras'', w: Melanges Devambez (RA 1972 z.2) s. 375-380375—380.

* ''Tell Atrib'', EAA VIII Supplemento, Roma 1973, s. 799-800799—800.

* ''Ancient Egyptian Yisual Arts'', Encyclopedia Britannica, XV 1974, s. 248-258248—258.

* ''Nouvelles recherches sur la topographie de Palmyre'', w: Mél. d'histoire ancienne et d''archéologie offerts à Paul Collart, (Cahiers d'Archéologie Romande 5), 1975, s. 305-306305—306. ''

* ''Études sur les tendances actuelles dans la pratique de fouilles arehéologiąues. Suggestions et idées générales pour l'éstablissement des „musées«musées-sites"»'', Rocznik MNW, XXIV 1980, s. 345-355345—355.

* ''Zabytki sztuki dziedzictwem ludzkości'', w: ''Ma­teriały Sesji Naukowej zorganizowanej przez Chrześci­jańskie Stowarzyszenie Społeczne na temat'': „Zabytki«Zabytki sztuki sakralnej dobrem kultury narodowej"», kwiecień 1980. Materiały Problemowe 6, 1980, s. 57-60. 246

* <span class="citation">Marie -&nbsp;— Louise Bernhard.&#x20; </span><span class="citation"><em>''Kazimierz Michalowski</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Eos”«Eos».&#x20; vol. 70, fasc. 1,&#x20; s.&#x20; 5-23,&#x20; 1982.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Kazimierz+Michalowski&rft.jtitle=Eos&rft.date=1982&rft.volume=vol.+70%2C+fasc.+1&rft.au=Marie+-+Louise+Bernhard&rft.pages=5-23">&nbsp;</span>

* <span class="citation">Marek Konopka.&#x20;<em> ''Żegnając Profesora Kazimierza Michałowskiego</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Z«Z otchłani wieków”wieków».&#x20; nr 3,&#x20; s.&#x20;137-138 137—138,&#x20; 1981.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=%C5%BBegnaj%C4%85c+Profesora+Kazimierza+Micha%C5%82owskiego&rft.jtitle=Z+otch%C5%82ani+wiek%C3%B3w&rft.date=1981&rft.volume=nr+3&rft.au=Marek+Konopka&rft.pages=137-138">&nbsp;</span>

* <span class="citation">Jadwiga Lipińska.&#x20; </span><span class="citation"><em>''Kazimierz Michałowski</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Znak”«Znak».&#x20; 6,&#x20; s.&#x20;809-812 809—812,&#x20; 1982.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Kazimierz+Micha%C5%82owski&rft.jtitle=Znak&rft.date=1982&rft.volume=6&rft.au=Jadwiga+Lipi%C5%84ska&rft.pages=809-812">&nbsp;</span>

* <span class="citation">Jadwiga Lipińska.&#x20; </span><span class="citation"><em>''Kazimierz Michalowski</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Bulletin«Bulletin du Musée National de Varsovie”Varsovie».&#x20; 42,&#x20; s.&#x20; 7-13,&#x20; 2001.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Kazimierz+Michalowski&rft.jtitle=Bulletin+du+Mus%C3%A9e+National+de+Varsovie&rft.date=2001&rft.volume=42&rft.au=Jadwiga+Lipi%C5%84ska&rft.pages=7-13">&nbsp;</span>

* <span class="citation">Stanisław Lorenz.&#x20; </span><span class="citation"><em>''In memoriam</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Rocznik«Rocznik Muzeum Narodowego w Warszawie”Warszawie».&#x20; 25,&#x20; s.&#x20; 5-52,&#x20; 1981.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=In+memoriam&rft.jtitle=Rocznik+Muzeum+Narodowego+w+Warszawie&rft.date=1981&rft.volume=25&rft.au=Stanis%C5%82aw+Lorenz&rft.pages=5-52">&nbsp;</span>

* <span class="citation">Kazimierz&#x20; Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span><span class="citation">Warszawa&#x3A;&#x20;: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe,&#x20; 1974.</span>

* <span class="citation">Anna Sadurska.&#x20; </span><span class="citation"><em>''Nekrologi</em>''.&#x20; </span><span class="citation">„Archeologia”«Archeologia».&#x20; 32,&#x20; s.&#x20;243-246 243—246,&#x20; 1981.</span><span class="Z3988" title="ctx_ver=Z39.88-2004&rft_val_fmt=info%3Aofi%2Ffmt%3Akev%3Amtx%3Ajournal&rft.genre=article&rft.atitle=Nekrologi&rft.jtitle=Archeologia&rft.date=1981&rft.volume=32&rft.au=Anna+Sadurska&rft.pages=243-246">&nbsp;</span>

* [http://www.podkowianskimagazyn.pl/nr64/wspomnienia64.htm ''Żyli wśród nas: Krystyna z Baniewiczów Michałowska''], "«[http://www.podkowianskimagazyn.pl/ Podkowiański Magazyn Kulturalny]"» nr 64 (zima 2010), Podkowa Leśna 2010.

* [http://www.lwow.home.pl/michalowski.html ''Wspomnienia'' z okresu lwowskiego (1919-19261919—1926)]

* [http://archiwum.dlapolski.pl/informacje/Czytaj-art-1162.html Kazimierz Michałowski] –&nbsp;— twórca polskiej szkoły archeologii