Іван Асен I: відмінності між версіями

| ім'я = Іван АсеньАсен I

| зображення_підпис = Пам'ятник братам АсенямАсенам у [[Велико-Тирново]]

| діти = [[Іван АсеньАсен II]]<br/> Александр

| династія = [[Асені (династія)|АсеніАсени]]

'''Іван АсеньАсен I''' ({{lang-bg|Иван Асен I}},<ref>правильніше передавати на українську мову з болгарської без «ь», а твердо&nbsp;— Іван Асен.</ref> ?&nbsp;— [[1196]])&nbsp;— цар [[Друге Болгарське царство|Болгарії]] у [[1186]]–[[1196]] роках. Разом з братом Тодором (цар [[Петро IV (цар Болгарії)|Петро IV]]) став засновником [[Друге Болгарське царство|Другого Болгарського царства]].

* ''тюркська'', за якою брати могли мати половецьке чи печенезьке походження, адже їхні імена мають схожість з тюркськими (так, прізвисько Івана АсеняАсена I ''Білгун'' є похідною від тюркського слова «мудрий»).

[[Файл:Second Bulgarian Empire (1185-1196).png|міні|праворуч|270пкс|Болгарія за часів Петра IV та Івана АсеняАсена I]]

[[1185]] року на території болгарських земель, які тоді належали [[Візантія|Візантії]], спалахнуло повстання під керівництвом Тодора та Івана Асенів. . Імператор [[Ісаак II Ангел]] спорядив кілька кампаній проти болгар, та восени [[1185]] та [[1186]] року успіх був на стороні повстанців. [[1187]]-го візантійський імператор знов відрядив військо до Болгарії. Після ж невдалої облоги фортеці [[Ловеч]], він змушений був укласти із повстанцями мир, що фактично означало відродження Болгарської держави.

Одним з перших державних питань, якими зайнялися браттябрати, була проблема церкви. Землі знаходилися під юрисдикцією архієпископа Охридського. Та оскільки, кожна незалежна держава повинна мати власну церкву, головою церкви обрали пресвітера[[пресвітер]]а ВасиляВасилія, який став патріархом[[патріарх]]ом ВасилемВасилієм I. Він, в свою чергу, коронував Тодора на царство під іменем Петро IV. Це ймення мало показувати наступність щодо спадковості нової держави [[Перше Болгарське царство|Першому Болгарському царству]] і попереднім правителям. Іван АсеньАсен I став соправителем брата.

У [[1193]]–[[1194]] роках болгарські війська захопили [[Сердика|Сердику]] і селища по гірській частині течії [[Струма|Струми]]. Через рік оволоділи фортецями [[Серрес (місто)|Серрес]], Струмиця та іншими населеними пунктами в долині [[Струма|Струми]]. У [[1194]]–[[1195]] роках в угорців були відвойованівідвоювали БелградськаБелградську та БранічевськаБранічевську області.

[[1195]]-го року Іван АсеньАсен переніс мощі [[Святий Іван Рильський|святого Івана Рильського]] із [[Софія (місто)|Софії]] до [[Велико Тирново]].

Наступного року він став жертвою змови, і бувйого вбитийвбив бояриномбоярин Іванко, щоякий зробив спробу узурпувати болгарський трон та не отримав обіцяної підтримки від [[Візантія|Візантії]].

Довгий час вважалосявважали, що єдиною дружиною Івана АсеняАсена була Єлена, від якої він мав двох синів:

Але при розкопках середньовічної фортеці Червен було знайденознайшли надгробний пам'ятник із написом «{{lang-bg|На…ден поставих кръст на жена си Мария, Асен цар на Търново…}}», який свідчить про те, що встановлениййого він буввстановили над могилою Марії, дружини царя АсеняАсена з Тирново. Цей напис, враховуючи те, що цариця Єленацарицю згадуєтьсяЄлену взгадували якостіяк новоїнову цариціцарицю, свідцить про те, що Марія була першою дружиною Івана АсеняАсена. ВірогідноІмовірно, що від неї цар мав доньку Ану.

* Никита Хониат. История. Царствование Алексея Комнина, брата Исаака Ангела [http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/Xoniat/2_2.htm] {{ref-ru}}

* Павлов, Пламен. Търновските царици. В. Т.:ДАР-РХ, 2006. {{ref-bg}}

* Златарски, Васил, «История на българската държава през Средните векове», Т.3 «Второ българско царство. България при Асеновци (1187–1280)», С. 1940, 2-ро изд. С. {{ref-bg}}

* Fine, Jr., John V.A. (1987). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 9780472100798. {{ref-en}}