Вікіпедія

Сухорський Андрій Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Сухорський Андрій''' (*[[19321929]]), майстер різьби на дереві, родом з с. Вільки ([[Лемківщина]]); з 1948 працює на Львівському художньо-виробничому комбінаті; різьблення навчився від свого батька Петра і М. Орисика. Скульптура малих форм («Собаки напали», 1949, «Юна гусятниця», 1959, «Кобзар», 1964, «Господар Верховини», 1969). Праці С. зберігаються в музеях Києва, Львова і Москви.
 
У 1945 р. з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини). З 1948 р. живе у Львові.Працював в Художньому фонді.Вже ранні роботи (до 1949),, «Орел"», ,,«Коваль"», ,,«Верблюд"», ,,«Дід і собака"» були високо оцінені. Після 1949 р. створив композиції ,,«Бідняк з плугом"» ,,«Поверенення з війни"», ,,«Лемко"», ,,«Лемківські музики"», ,,«Прикордонники» і ряд інших.▼
{{Bio-stub}}
 
Багато тематично його Шевченкіана, яку започаткував твором «Мені тринадцятий минало"(1951) і повторив у кількох варіантах. У 1956-64 рр. створив «Наймичку", «Малого Тараса», «Гайдамаків», «Ой три шляхи широкії", «Перебендю". До 170-річного ювілею Т. Шевченка (1984) створив кілька скульптурних портретів Шевченка, два варіанти «Кобзаря» та інші вироби з персонажами його творів. Разом із сином Богданом-теж талановитим різьбярем-створив кілька високохудожніх виробів до 175-річчя від дня народження Т.Шевченка (1989).
 
Заслужене визнання митцеві принесли твори з лемківської тематики, які сміливо можна трактувати творами професіального мистецтва. Це «Лемко-вівчар", «Лемко-різьбяр», «Лемко в чугані», «Лемко везе дрова» та інші. Віртуозна багатофігурна композиція «Переселення» (1985, Музей українського народного декоративного мистецтва, Київ). Понад сто найкращих його творів представлені в експозиціях музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова та інших міст.
▲У 1945 р. з родиною виселений в Україну (с. Почмайстрівка Підгаєцького району на Тернопільщини).З 1948 р. живе у Львові.Працював в Художньому фонді.Вже ранні роботи (до 1949),,Орел", ,,Коваль", ,,Верблюд", ,,Дід і собака" були високо оцінені. Після 1949 р. створив композиції ,,Бідняк з плугом" ,,Поверенення з війни", ,,Лемко", ,,Лемківські музики", ,,Прикордонники і ряд інших.
Багато тематично його Шевченкіана, яку започаткував твором ,,Мені тринадцятий минало"(1951) і повторив у кількох варіантах. У 1956-64 рр. створив ,,Наймичку", ,,Малого Тараса", ,,Гайдамаків",
,,Ой три шляхи широкії", ,,Перебендю".
 
А.Сухорський-активний громадський діяч, член правління Фундації дослідження Лемківщини у Львові, заступник голови Комітету Лемківської церкви Володимира і Ольги в Шевченківському гаю.Професійними
митцями-скульптурами є сини Сухорського-Вододимир (8.VIII.1957,Львів)і Андрій (2.VIII.1960, Львів),
обидва члени Спілки художників України (з 1989). Вони автори багатьох скульптурних творів з дерева та інших матеріалів.
 
Окремі твори брати Сухорські виконали спільно:це багатофігурний комплекс «Захар Беркут» (1986), проект пам'ятника князю Данилу Галицькому (1987), проект пам'ятника Тарасові Шевченкові у Львові (1988). У 1994 р. у Львові відкрито пам’ятник Т.Шевченкові авторства братів Сухорських (у 1996р. завершено всі додаткові роботи).
 
Брати Сухорські живуть і творять у Львові.
===Література===
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сухорський_Андрій_Петрович