Північні Маріанські Острови: відмінності між версіями

|population_estimate = 86 000{{Збільшення}}{{nts|52344}}

|population_estimate_year = чер. 20092015

|population_density = 137109.74 осіб

Маріанські острови були відкриті експедицією [[Фернан Магеллан|Магелана]] 6 березня 1521 року. Там аборигени чаморро, що жили на стадії первісно-общинного ладу, викрали у іспанців човен, і Магелан назвав ці острови «Las Islas de los Ladrones» - — тобто «Острови злодіїв», або «Розбійницькі острови». Хоча ці острови були оголошені володінням Іспанії ще в XVI столітті, практично контроль над ними іспанці почали встановлювати тільки з 1668 року. Там висадилися іспанські монахи-єзуїти, перейменувати острова в Маріанські, «Las Islas Marianas», або «Las Marianas» на честь Маріанни Австрійської, і почали навернення [[Аборигени|аборигенів]] у християнську віру.

За договором від 12 лютого 1899 року Німеччина купила Маріанські острови у Іспанії за суму, еквівалентну $ 4,5 млн (крім Гуаму, включеного до складу США - — найбільшого і самого південного острова Маріанського архіпелагу). Німці стали створювати на островах плантації, проте їхнє панування було недовгим - — в Першу світову війну Маріанські острови (як і сусідні [[Каролінські острови|Каролінські]] і [[Маршаллові Острови|Маршаллові]], також куплені Німеччиною у Іспанії 1899 року) були окуповані Японією, яка за Версальським договором отримала їх у відповідності з мандатом Ліги Націй.

Співдружність Північні Маріанські острови було створено 1976 року в процесі розділу «Підопічної території ООН Тихоокеанські острови». На відміну від Маршаллових і Каролінських островів, Маріанські вирішили відмовитися від державної незалежності, вважаючи за краще тільки внутрішнє самоврядування. З 9 січня 1978 року набула чинності конституція співдружності ПМО. 4 листопада 1986 року набула чинності остаточна угода про політичний союз Північних Маріанських островів із США. У 2007-20082007—2008 роках були внесені зміни в договір про політичний союз між Співтовариством Північних Маріанських островів і США, які наближають закони співдружності до вимог США, в тому числі про поступове підвищення мінімальної заробітної плати до розмірів, встановлених у США, про вибори делегата в палату представників в конгресі США і зміну імміграційних законів (останні зміни вступили в чинність 28 листопада 2009 року)<ref>[http://www.gpo.gov/fdsys/pkg/PLAW-110publ229/content-detail.html US Government Printing Office &nbsp;— FDsys &nbsp;— More Information<!-- Заголовок добавлен ботом -->] {{ref-en}}</ref>

Північні Маріанські острови разом з островом Гуам на півдні становлять [[архіпелаг]] Маріанських островів. Південні острови вапнякові, з пласкими терасами і оперізані кораловими рифами. Північні острови мають вулканічне походження, на островах Анатахан, Паган і Агріхан розташовуються активні вулкани. Вулкан на острові Агріхан найвищий -&nbsp;— 965 &nbsp;м. Вулкан Анатахан являє собою невеликий вулканічний острів за 130 &nbsp;км на північ від острова Сайпан, він 10 &nbsp;км завдовжки і 3 &nbsp;км завширшки. 10 травня 2003 року розпочалося перше виверження вулкану Анатахан з його східного кратера. З тих пір виверження чергуються з періодами затишшя. Під час виверження 6 квітня 2005 року в атмосферу було викинуто близько 51 000 м³ вулканічного пилу, в результаті чого на півдні, над островами Сайпан і Тініан, утворилася величезна чорна хмара.

Співдружність із внутрішнім самоврядуванням. Уродженці Північних Маріанських островів мають підданство США і, на відміну від громадян, не мають права голосу на виборах президента США, [[Сенат США|Сенату]] і [[Палата представників США|Палати представників США]]. Голова виконавчої влади -&nbsp;— губернатор, який обирається населенням на 4-річний термін. Місцевий уряд складається з 10 директорів департаментів (міністерств), що призначаються губернатором. Законодавча влада -&nbsp;— двопалатний парламент, що складається з Сенату (9 членів, що обираються на 4 роки) і Палати представників (20 членів, що обираються на 2 роки). З січня 2009 року Співдружність Північних Маріанських островів представлена в конгресі США в Палаті представників своїм делегатом без права голосу, з можливістю участі в роботі комітетів конгресу. У листопаді 2008 &nbsp;р. цим делегатом був обраний Грегоріо Саблан.

! № || Муніципалітет || Адміністративний центр || Площа,<br />км² || Населення,<br />чол. (2010) || Густота,<br />чол./км²

| 1||Північні острови||[[—]]||align="right"|154,75||align="right"| &nbsp;— ||align="right"| —

Чисельність населення -&nbsp;— 88,6 тис. чол. (2009), 52,3 тис. чол. (2015). Річний приріст -&nbsp;— 2,3&nbsp;%. Народжуваність -&nbsp;— 19 на 1000. Смертність -&nbsp;— 2,3 на 1000. Імміграція -&nbsp;— 7 на 1000 Дитяча смертність -&nbsp;— 6,7 на 1000. Середня тривалість життя -&nbsp;— 74 роки у чоловіків, 79 років у жінок. Грамотність -&nbsp;— 97&nbsp;%. Етнічний склад: азіати (філіппінці, китайці та ін.) 56,3&nbsp;%, народи Океанії (в тому числі чаморро) 36,3&nbsp;%, змішаного походження 4,8&nbsp;%, білі 1,8&nbsp;%, інші 0,8&nbsp;% (за переписом 2000 року). Мови: [[Мови Філіппін|філіппінські мови]] 24,4&nbsp;%, китайська 23,4&nbsp;%, чаморро (аборигенна) 22,4&nbsp;%, англійська 10,8&nbsp;%, мови народів Океанії 9,5&nbsp;%, інші 9,6&nbsp;% (за переписом 2000 року).

Основа економіки Північних Маріанських островів -&nbsp;— іноземний туризм (до 0,5 &nbsp;млн туристів в рік, головним чином з Японії). Найбільшою популярністю користуються такі острови як: [[Сайпан]] , Тініан та Рота. У сфері обслуговування туристів безліч приїжджих працівників (філіппінців, китайців та ін.). На родючих вулканічних ґрунтах жителі вирощують [[цукрова тростина|цукрову тростину]], [[кокос]]и й [[овочі]], а також розводять худобу і [[свиня|свиней]]. Сільське господарство не забезпечує внутрішніх потреб; Вирощуються кокоси, фрукти та овочі. У невеликих масштабах -&nbsp;— тваринництво і рибальство. Експорт практично відсутній, імпортуються: продовольство, промислові товари, паливо та ін. Істотне значення мають фінансові [[Дотація|дотації]] від США. Грошова одиниця -&nbsp;— долар США.