Вікіпедія

Балей Степан-Максим Володимирович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стиль
Рядок 25:
}}
{{othernames|Балей}}
'''Бале́й Степа́н''' ('''Стефан Макси́м''') '''Володи́мирович''' ({{lang-pl|Stefan Baley}}; [[4 лютого]] [[1885]], [[Великі Бірки]] — [[13 вересня]] [[1952]], [[Варшава]]) — український і польський [[психолог]], [[Педагогіка|пе­дагог]], [[філософ]]. [[Доктор наук|Доктор]] філософії ([[1911]]) та медицини ([[1923]]), [[професор]] ([[1927]]). Член [[НТШ]] ([[1917]]), Українського лікарського товариства (1923), Польської Академії Наук ([[1952]]).
 
== Життєпис ==
Народився в с.&nbsp;[[Великі Бірки]] Тернопільського повіту (нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]) в сім'ї вчителя народної школи.<ref>[http://www.psychiatry.ua/articles/paper180.htm] ''Петрюк П.&nbsp;Т., Бондаренко Л.&nbsp;І.'' [http://www.psychiatry.ua/articles/paper180.htm Творчий і життєвий шлях академіка Степана Володимировича Балея&nbsp;— видатного українського і польського психолога, лікаря, психоаналітика, філософа та педагога (до 120-річчя з дня народження)] // Психічне здоров'я.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С.&nbsp;86—94.]</ref> Там жесамо закінчив початкову школу, потім навчався в [[Тернопільська гімназія|Тернопільській гімназії]], де склав матуру<ref>по-сучасному&nbsp;— одержавОдержав свідоцтво зрілості.</ref>.▼
 
ЗУ [[1903]]1903—1907 до [[1907]] рокуроках навчався на філософському факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] переважно з фаху [[Філософія|філософії]] та [[Психологія|психології]], а також слухав лекції з польської літератури. Належав до найкращих студентів професора [[Твардовський Казімеж|Казімежа Твардовського]].▼
▲Народився в с.&nbsp;[[Великі Бірки]] Тернопільського повіту (нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]) в сім'ї вчителя народної школи.<ref>[http://www.psychiatry.ua/articles/paper180.htm] ''Петрюк П.&nbsp;Т., Бондаренко Л.&nbsp;І.'' Творчий і життєвий шлях академіка Степана Володимировича Балея&nbsp;— видатного українського і польського психолога, лікаря, психоаналітика, філософа та педагога (до 120-річчя з дня народження) // Психічне здоров'я.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— С.&nbsp;86—94.]</ref> Там же закінчив початкову школу, потім навчався в [[Тернопільська гімназія|Тернопільській гімназії]], де склав матуру<ref>по-сучасному&nbsp;— одержав свідоцтво зрілості</ref>.
 
▲З [[1903]] до [[1907]] року навчався на філософському факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]] переважно з фаху [[Філософія|філософії]] та [[Психологія|психології]], а також слухав лекції з польської літератури. Належав до найкращих студентів професора [[Твардовський Казімеж|Казімежа Твардовського]].
 
Після закінчення університету склав державний іспит на вчителя середніх шкіл, працював у гімназіях з українською мовою викладання в [[Перемишль|Перемишлі]], [[Тернопіль|Тернополі]], [[Львів|Львові]], де викладав [[математика|математику]], початкову психологію і [[логіка|логіку]].
 
У [[1911]] році у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському університеті]] під керівництвом професора К.&nbsp;Твардовського здобув науковий ступінь [[Доктор наук|доктора]] [[Філософія|філософії]], а в [[1912]] році на цій підставі отримав від австрійського міністерства освіти стипендію з фонду, призначеного для подальшого навчання [[доцент]]ів, і виїхав на спеціальні студії з курсу філософії до [[Німеччина|Німеччини]], опісля до [[Франція|Франції]] та [[Австрія|Австрії]]. В [[Берлін]]і переважно слухав професорів Карла Штумпфа та Шефера і працював у психологічному та фізіологічному інститутах Берлінського університету. Займався проблемою біаурального слуху. Тут він зазнав впливу видатного філософа і музикознавця професора Карла Штумпфа, котрий так само як і професор К.&nbsp;Твардовський були учнями відомого німецького філософа Франца Брентано, лекції якого слухав, а також брав приватні уроки [[Фрейд Зиґмунд|З. Фройд]]. Наслідком цих студій було 5 досліджень, надрукованих у німецьких філософських та фізіологічних журналах. Якийсь час Степан Балей навчався у [[Париж]]і в Сорбонні (1912—1914 роки) та [[Відень|Відні]].
 
Після поверненні до [[Львів|Львова]] написав німецькою дослідження «Über Urteilsgefühle», а українською&nbsp;— «З психольогії творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]]». Декілька філософських досліджень надруковано в «Записках» [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]], «Літературно-Науковому Віснику» та в «Шляхах». Ще за часів [[Перша світова війна|Першої світової війни]] він записується на лікарський факультет [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]], після навчання у [[1917]]–[[1922]]1917–1922 роках здобуває звання «[[Доктор наук|доктора]] усіх лікарських наук».
 
Разом з галицькими вченими [[Крип'якевич Іван Петрович|І.&nbsp;Крип'якевичем]], [[Колесса Філарет Михайлович|Ф.&nbsp;Колессою]] та іншими був запрошений до заснованого законодавчим актом [[Українська Держава|Української Держави]] від 17 серпня [[1918]] року [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Кам'янець-Подільського державного українського університету]] його першим ректором [[Огієнко Іван Іванович|І.&nbsp;Огієнком]] на посаду доцента.
 
З 1917 року&nbsp;— член [[НТШ]] і керівник його наукових підрозділів, з 1920-х років працював у Товаристві наукових викладів ім. [[Петро Могила|П.&nbsp;Могили]]. Брав активну участь у діяльності ряду українських наукових осередків, працював з науковими журналами «Літературно-Науковий Вісник», «Лікарський вісник», «Наука і письменство», «Український медичний вісник», «Шляхи» та інших.
Рядок 45 ⟶ 44:
У 1922—1924&nbsp;рр. викладав психологію і логіку в [[Таємний український університет|Українському (таємному) університеті]] у [[Львів|Львові]]. [[1929]] року Харківський географічний інститут висунув С.&nbsp;Балея кандидатом у члени [[ВУАН]] по відділу [[філософія|філософії]], [[соціологія|соціології]] та [[право|права]]. Одночасно С.&nbsp;Балей активно працював у польських наукових осередках і наукових виданнях. Він належав до найкращих вихованців професора К.&nbsp;Твардовського, засновника [[Львівсько-варшавська школа|Львівсько-варшавської філософської школи]], став її визначним членом, брав активну участь у діяльності Польського філософського товариства у [[Львів|Львові]], очолюючи в ньому психологічну секцію.
 
Отримавши відмову у Львівському університеті на посаду [[професор]]а, С.&nbsp;Балей за сприяння Казімежа Твардовського і його учнів з лютого [[1928]] року посів кафедру психології виховання [[Варшавський університет|Варшавського університету]] і працював тут 24 роки. Він став членом існуючих і організатором нових філософських, психологічних і педагогічних державних і громадських структур: директором Інституту психології виховання Варшавського університету, керував Державним учительським інститутом, Педагогічним інститутом Союзу польських учителів, психологічним кабінетом та багатьма іншими фаховими установами. Його обрали членом Варшавського філософського товариства, Варшавського наукового товариства, головою педагогічної комісії Педагогічного наукового товариства, керівного органу Психологічного товариства ім. Ю.&nbsp;Йотейка. Вчений співпрацював з рядом фахових журналів. Від [[1928]] року редагував квартальник «Polskie Archiwum Psychologii», заснований Ю.&nbsp;Йотейком, перенеймувавши його на « Psychologia Wychowawcza». Брав активну участь у загальнопольських і міжнародних наукових конференціях та з'їздах.
 
Під час нацистської окупації працював у Варшавському і Краківському підпільних університетах.
Рядок 72 ⟶ 71:
== Примітки ==
{{reflist|1}}
 
== Джерела ==▼
* ''Вєрніков М., Ханас В.'' Балей Степан (Стефан-Максим) Володимирович // {{ТЕС|1|70}}▼
* {{ШС}}▼
 
== Бібліографія ==
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
* ''Марат Верников.'' Степан Балей // О.&nbsp;Бенч, В.&nbsp;Троян. Визначні постаті Тернопілля.&nbsp;— К. : Дніпро, 2003.&nbsp;— С.&nbsp;7—9.
* ''Верников М.&nbsp;М.&nbsp;'' До історії вивчення Львівсько&nbsp;— варшавської філософської школи в Україні // Український освітній журнал.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;2.
* ''Верников М. М.'' Філософські і психологічні погляди Степана Балея // Там само.
* ''Верников М.&nbsp;М.'' Слово про академіка Степана Балея // Філософські пошуки. Вип. IV.&nbsp;— Львів-Одеса: «Cogito»&nbsp;— Центр Європи, 1997.&nbsp;— С.&nbsp;3–11.
* ''Верников М.&nbsp;М.'' Проблема особистості в наукових працях Степана Балея.&nbsp;— Там само.&nbsp;— С.&nbsp;19–27.
* ''Верников М.&nbsp;М.''&nbsp;Спадщина Степана Балея в контексті сучасного суспільного розвитку і його тенденцій // Філософські пошуки. Вип. ІХ.&nbsp;— Львів&nbsp;— Одеса: «Cogito»- Центр Європи, 1999.&nbsp;— С.&nbsp;3-8., «Cogito».&nbsp;— T.&nbsp;I.&nbsp;— C.&nbsp;19-79.
* ''Верников М.&nbsp;М. '' Бібліографія праць С.&nbsp;Балея // Філософські пошуки. Вип.&nbsp;І˜V, 1997 та Філософські пошуки. Вип.&nbsp;IX, 1999.
* ''Верников М.&nbsp;М.''&nbsp; Життя і наукова діяльність академіка Степана Балея // Академік Степан Балей. Зібрання праць у п'яти томах.&nbsp;— Львів-Одеса: ІФЛІС ЛФС.
* ''Балей С.'' Вибрані праці з соціальної та педагогічної психології (перекл. і впорядк. Н. та С.&nbsp;Ткачових).&nbsp;— Тернопіль: ТЕІПО, 1995.&nbsp;— 46&nbsp;с., порт.
* ''Антонів К.'' Щоб і тіло, і душа… // Голос України.&nbsp;— 1996.&nbsp;— 20 черв.
Рядок 93 ⟶ 96:
* Данилюк І. В. «Іван Франко та Степан Балей: дві спроби інтерпретації психології творчості Тараса Шевченка» // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюківських читань: У 3 томах.&nbsp;— Київ, 1996.&nbsp;— Т.&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;293–300.
* ''Дуда І.'' Вулиці змінюють імена: (Степан Максим Балей&nbsp;— учений, психолог) // Тернопіль вечірній.&nbsp;— 1992.&nbsp;— 20 трав.
* ''Кучер Р.&nbsp;Я.''&nbsp; Наукове товариство імені Т.&nbsp;Шевченка. Два ювілеї.&nbsp;— К.: Наук. думка, 1992.&nbsp;— С.&nbsp;46, 53: Про С.&nbsp;Балея.
* ''Макух Г.'' Степан Балей. Знаменитий і невідомий // Подільське слово.&nbsp;— 1995.&nbsp;— 2 груд.
* ''Недошитко А.'' Велич генія //Подільське слово.&nbsp;— 1995.&nbsp;— 14 жовт.
Рядок 107 ⟶ 110:
* Балей Степан (Степан Максим) // Ткачов&nbsp;С., Ханас&nbsp;В. 250 імен на карті Тернопілля. Польсько&nbsp;— українські культурні взаємени: Краєзнавчо-бібліографічний покажчик.&nbsp;— Тернопіль 1996.&nbsp;— С.&nbsp;6.
* Балей Степан (Степан Максим)&nbsp;— український і польський психолог // [[Журавлина (книга)|Журавлина]]: Тернопільська українська західна діаспора: Словник імен /Упоряд.-ред. [[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Б.&nbsp;Мельничук]], Х.&nbsp;Мельничук.&nbsp;— Тернопіль, 1999.&nbsp;— Ч.&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;19–20.
* М. Вєрніков, В. Ханас. Балей Степан-Максим Володимирович // {{ТЕС|1}}&nbsp;— С.&nbsp;70.
* ''Петренко І. ''Вшанування славетного земляка: (В смт Великі Бірки відкрито пам'ятну дошку на честь психолога і педагога) // Вільне життя.&nbsp;— 1998.&nbsp;— 14 квіт.
* ''Хміляр Л.'' Свято у Великих Бірках. // «Подільське слово».&nbsp;— 1998.&nbsp;— 28 берез.
Рядок 123 ⟶ 125:
* ''Вінтюк Ю.&nbsp;В.'' Пошук матеріалів про життя і діяльність Степана Балея: знахідки і наступні завдання&nbsp;/ Ю.&nbsp;В. Вінтюк.&nbsp;— Львів: «Камула», 2015.&nbsp;— 24&nbsp;с.
</div>
 
▲== Джерела ==
▲* ''Вєрніков М., Ханас В.'' Балей Степан (Стефан-Максим) Володимирович // {{ТЕС|1|70}}
▲* {{ШС}}
 
== Посилання ==
* http://www.philosof.onu.edu.ua/elb/metodichki/vernikov/prog_lvov_var.htm
 
{{Бібліоінформація}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Балей_Степан-Максим_Володимирович