Жіноче письмо (літературна категорія): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
SOMBot (обговорення | внесок)
м більше не розпізнається як ізольована
мНемає опису редагування
Рядок 1:
Академічна дисципліна під назвою '''Жіноче письмо''' як окремий напрям [[Літературознавство|літературознавства]] базуєтьсяоснована на томудумці, що історично жіночий досвід формується їхньою статтю, тому письменниці - це та група, яку варто досліджувати окремо. Жіноче письмо охоплює лише або здебільшого тексти, написані жінками. Дослідження жіночого письма зародилося 1970 року. Сам термін "жіноче письмо" французького походження, у 1970-х його пов’язували з творчістю та діяльністю Гелен Сіксу та Ксав’єр Готьє. Більшість англійських та американських навчальних програм пропонують курси, зосереджені на конкретних аспектах літератури, створеної жінками, а жіноче письмо вважається окремою сферою дослідження. 
 
== Відмінності ==
 
=== Академічне письмо ===
У академічному письмі основна відмінність між жіночим та чоловічим письмом полягає у синтаксисі та структурі речень. Дослідження магістерських дипломних робіт жінок і чоловіків показало, що перші часто вживають багатокомпонентні речення, які часто містять складніші думки. Також жінкам більш характерне розкриття кількох ідей в одному реченні, в той час як чоловіки більш схильні доносити одну думку одним реченням. Також жінки в письмі використовують приблизно на 21% більше слів-зв'язок, ніж чоловіки, що говорить про те, що вони також схильні розкривати одну думку у кількох фразах чи реченнях, і відповідно, краще її аргументовувати. Посилаючись на інші джерела, жінки зазвичай використовують парафраз, а не пряму цитату<ref>{{Cite book|title=Shirzad, F.; Musavi, Kh.; Atmani, S.; Azizeh, Kh.; Ahranjani; Iraji, S. (2013). "Gender Differences in EFL Academic Writing". International Journal of Academic Research Part B. 5 (4): 79–87. See p. 86.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.
 
=== Літературна творчість ===
Жінкам-письменницям більш характерна відкрита структура тексту, також простежується тенденція до імітації усного мовлення на письмі. Мова жінок зазвичай більш описова і метафорична. Чоловіки використовують менше емоційно-забарвленої лексики. Жіноче письмо також відрізняється синтаксисом: зазвичай письменниці відходять від традиційного синтаксису і натомість вдаються до паратаксису та розірваності, їм також характерна незвична пунктуація<ref>{{Cite book|title=Жіноче письмо як вид субверсії|last=Землякова Т.А.|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Apif/2009_3/Zemlyakova.pdf}}</ref>.
 
=== Кодування ===
Стилістичні відмінності між синтаксисом і лексиконом чоловіків та жінок поширюються за межі письмової форми комунікації. Ті ж самі відмінності існують і в інших сферах. Наприклад, у комп'ютерному програмуванні і кодуванні жінки зазвичай пишуть легші для розуміння коди: вони переважно містять коментарі, які пояснюють, як цей код використовувати, а от коди, написані чоловіками, зазвичай надто заплутані та незрозумілі. Емма Макґраттан, програмістка з Кремнієвої долини, стверджує, що вона може безпомилково визначити, чи той чи інший код написаний чоловіком, чи жінкою, лише глянувши на нього<ref>{{Cite web|url=http://mailman.cse.ohio-state.edu/pipermail/ocwic/2008-June/000129.html|title=Bair, Bettina. "Do Women Write Better Code?". Wall Street Journal Blogs.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
== Жіноче письмо в українській літературній критиці ==
Поняття жіночого письма з'явилося в українській літературній критиці лише наприкінці ХХ століття. У зародженні та розвитку власне української феміністичної літературної критики першовідкривачем стала дослідниця літератури, доктор філологічних наук, критик і перекладач [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]]. Вона вперше в Україні застосувала феміністичний метод прочитання та аналізу творів українського та світового письменства. Вивченню проблем жіночого письма присвячені праці і інших українських дослідників, зокрема Т. Гундорової, В. Агеєвої, Н. Зборовської, Л. Таран, О. Смереки та інших науковців.
 
== Джерела ==