Вікіпедія

Лиман Леонід: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
м replaced: в якості → як, 1942–1967 → 1942—1967 (5), typos fixed: 0-тих → 0-х за допомогою AWB
Рядок 41:
 
== Біографія ==
Народився в сім'ї священика у селі Малі Сорочинці на [[Полтавщина|Полтавщині]]. Віршуванням захопився ще вбудучи якості школярашколярем. У [[1939]]-411941 роках студіював в Харківському учительському інституті. В часі [[Друга світова війна|Другої світової війни]] співпрацює у газеті [["Нова Україна"]] ([[Харків]]). Подорожує по [[Україна|Україні]]. Відвідує окуповані німцями [[Одеса|Одесу]], [[Миколаїв]], [[Донецьк]] (певний час мешкав, імовірно, у [[Краматорськ]]у, про що свідчить його вірш «Краматорськ»), стає свідком розкопок масових захоронень людей знищених радянським тоталітарним режимом у [[Вінниця|Вінниці]] ([[1943]]). Оселяється у [[Львів|Львові]], друкується у газетах [["Львівські вісті"]], [["Краківські вісті"]], у журналах [["Наші дні"]], [["Золотий перстень"]]. Заприязнюється з визначними літературними діячами [[Євген Маланюк|Євгеном Маланюком]] та [[Михайло Орест|Михайлом Орестом]]. Під кінець війни еміґрує на захід [[Європа|Європи]], де перебуває в таборах [[переміщені особи|переміщених осіб]]. Разом з поетом [[Полтава Леонід|Леонідом Полтавою]], за допомоги Володимира Ярошевича потайки вивозять українські шрифти з колишньої друкарні журналу [[Дозвілля (часопис)|«Дозвілля»]] та газети [["Земля"]] з міста [[Плауен]]а (радянська окупаційна зона) і, таким чином, започатковують український [[Друкарство|друк]] в [[Реґенсбурґ|Реґенсбурзі]] на [[Дунай|Дунаї]].
 
Лиман був мовним редактором в газеті [[Українські вісті (газета)|«Українські вісті»]] ([[Ной-Ульм]]), публікувався в [["Альманах МУРу"|«Альманасі МУРу»]], [["Світання"|«Світанні»]], [["Арка"|«Арці»]]. [[1949]] переїхав до [[США]] до Нью-Йорку. Попервах працював натирачем підлоги. У [[1960]]-70-тихх роках власними силами видавав [["Нотатник"]] — місячник суспільно-політичної проблематики. Публікувався в газетах [[Український Прометей|«Український Прометей»]], [[Українська Літературна Газета|«Українська літературна газета»]], [[Українські вісті (газета)|«Українські вісті»]], журналі [[Сучасність (журнал)|«Сучасність»]].
 
Був членом [[Слово (об'єднання українських письменників)|ОУП «Слово»]].
Рядок 54:
 
* Лиман Л. З листа в Европу // Слово. Збірник 3. — Нью-Йорк: ОУП, 1968. — С. 191.
* Лиман Л. Вічне // Слово і зброя: Антологія української поезії, присвяченої УПА і революційно-визвольній боротьбі 1942–19671942—1967 / Упоряд. Л.Полтава. — Торонто — Онтаріо, 1968. — С. 35.
* Лиман Л. Демографічна політика і демографічна дійсність у Радянському Союзі // Сучасність. — 1976. — Ч. 4 (184). — С. 101–103101—103.
* Лиман Л. Хто фальсифікатори? // Сучасність. — 1976. — Ч. 3 (183). — С. 55-5955—59.
* Лиман Л. Ювілеї // Літературно-науковий збірник — 1. — Нью-Йорк: Укр.-американське видавництво, 1952. — С. 3-6.
* Леонід Лиман. Пам'ять: Поезія і проза, Р. Доценко (упор., ред.), Київ, 2002. ISBN 966-95840-8-6
Рядок 74:
* {{Біляїв}}
* Письменники української діаспори: Донбаський вимір / [упоряд. В. А. Просалова]. — Донецьк : [[Східний видавничий дім]], 2010. — 336 с.
* Слабошпицький М. Загадка довгого мовчання. Леонід Лиман // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 708–719708—719.
* Соловей О. До проблеми творчої біографії Леоніда Лимана //Донбас: культурно-освітній обмін
з українцями світу: матеріали науково-практичної конференції. -Донецьк: Донецьке обласне відділення Товариства «Україна-світ», Український культурологічний центр, 2011. — С. 250–259250—259.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лиман_Леонід