Вікіпедія

Попмузика: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Правопис
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м replaced: 160-163. → 160—163. (3), typos fixed: 0-і → 0-ті (4) за допомогою AWB
Рядок 13:
== Історія ==
 
Сучасна поп-музика формувалася паралельно з іншими жанрами, такими як [[рок-музика]], і не завжди була віддільна від них. У 1970-іх і 1980-х її найтиповішою формою був т. зв. «Традиційна музика» (''traditional pop''), який в СРСР було прийнято називати «естрадна музика», «естрада». Традиційний поп виконується співаком-солістом під фоновий акомпанемент. У США естрада була тісно пов'язана з [[джаз]]ом ([[Френк Сінатра]]), у Франції — з шансоном. Аналогічні виконавці популярні і в СРСР — [[Леонід Утьосов]], [[Клавдія Шульженко]], [[Марк Бернес]], [[Володимир Трошин]]. Значну частину поп-музичної сцени США складають виконавці-афроамериканці у жанрі соул.
 
Справжнім проривом в поп-музиці стала поява в 1970-іті стилю «[[диско]]» (євродиско) і таких груп, як [[ABBA]], [[Boney M]], [[Dschinghis Khan]], [[Bee Gees]]. Поп-музика відтепер витісняє [[рок-н-рол]] як основна танцювальна музика на дискотеках, і з цього часу танцювальна музика (dance music) є одним з основних напрямків у поп-музиці.
 
Завдяки появі музичного телебачення (зокрема, телеканалу MTV), в 1980-іті формується культура відеокліпів. У цей час у США з'являються такі зірки, як [[Майкл Джексон]], [[Мадонна (співачка)|Мадонна]], [[Прінс]], [[Вітні Х'юстон]]. На поп-музику в цей період впливають [[хіп-хоп]], [[соул]] і [[ритм-енд-блюз]]. У 1990-ті і 2000-ні до цього додається танцювальна електронна музика. Від 2009, в [[Італія|Італії]], з'являються такі зірки як [[Noemi]].
 
== Критерії популярності ==
Рядок 35:
 
== Джерела ==
* Раїса Варенбуд. Поп-музика і «масова культура» // «Всесвіт» (Київ). — 1976. — №3. — Стор. 160-163160—163.
* Андрей Горохов. Музпросвет.ru. — Москва: Изографус, 2001. — 424 с.{{ref-ru}}
* Андрей Горохов. Музпросвет. — Москва: Ad Marginem, 2003. — 334 с.{{ref-ru}}
* Андрей Горохов. Дыра, прикрытая глянцем. — Москва: Ad Marginem, 2010. — 96 с.{{ref-ru}}
* Андрей Горохов. Музпросвет. — Москва: Флюид, 2010. — 528 с.{{ref-ru}}
* Р. Першин. Енциклопедія поп-музики: 70-іті (серія публікацій на 7-й стор. газети «П'ятниця» (Київ) у 1997–19981997—1998 рр.)
* Артём Троицкий. Гремучие скелеты в шкафу. Т. 1: Запад гниёт. — Санкт-Петербург: Амфора, 2008. — 340 с.{{ref-ru}}
* Артём Троицкий. Гремучие скелеты в шкафу. Т. 2: Восток алеет. — Санкт-Петербург: Амфора, 2008. — 276 с.{{ref-ru}}
Рядок 46:
* И. Хижняк. Парадоксы рок-музыки: мифы и реальность. — Киев: Молодь, 1989. — 295 с.{{ref-ru}}
* Татьяна Чередниченко. Кризис общества — кризис искусства. Музыкальный «авангард» и поп-музыка в системе буржуазной идеологии. — Москва: Музыка, 1985. — 192 с.{{ref-ru}}
* Тетяна Чередниченко. До соціології кітчу // «Всесвіт» (Київ). — 1978. — №3. — Стор. 193–197193—197.
* Peter Doggett, ''Electric Shock: From the Gramophone to the iPhone—125 Years of Pop Music'', London: Bodley Head, 2015, 720 pp.{{ref-en}}
* Simon Napier-Bell, ''Ta-Ra-Ra-Boom-De-Ay: The Dodgy Business of Popular Music'', London: Unbound, 2015, 400 pp.{{ref-en}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Попмузика