Борис I Михайло: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м replaced: в якості → як (2) за допомогою AWB
Рядок 52:
'''Борис I''' (інший варіант імені '''Богорис''', у хрещенні '''Михайло''') (1-а половина [[IX століття]]—[[2 травня]] [[907]]) — правитель [[Болгарія|Болгарії]] з [[852]] до [[889]] року, після хрещення [[864]] року офіційний титул — [[князь]]. Син каназувігі [[Пресіан I|Пресіана]].
 
Запровадив християнство вяк якостідержавну державної релігіїрелігію [[865]] року, при хрещенні узяв ім'я на честь візантійського імператора [[Михаїл III|Михаїла III]]. [[866]] року придушив повстання поганської знаті. Вважається православним святим у ранзі [[Рівноапостольний|рівноапостольного]].
 
== Правління ==
Рядок 81:
Після низки військових невдач у походах проти Візантії Борис прийняв рішення на початку 860-их років про прийняття [[християнство|християнства]] своїм народом і сам близько [[865]] року був [[хрещення|хрещений]] під іменем Михайла&nbsp;— на честь сина імператриці [[Блаженна Феодора|Феодори]].<ref>[http://lib.eparhia-saratov.ru/books/24sh/shmeman/history/34.html Олександр Шмеман, протопресвітер. ''Історичний шлях Православ'я''. Глава 5. Візантія, частина 6]</ref> Послідовник Феофана відзначає особисту роль Феодори у справі християнізації [[Болгарія|Болгарії]], хоча, відповідно до [[Агіографія|агіографічної]] традиції, основну причину хрещення вбачає у звільненні болгар за допомогою Бога від сильного голоду.
 
Причини прийняття християнства були глибшими. По-перше, поганська релігія заважала Болгарії у зовнішній політиці, тому що всі країни, з якими Болгарія укладала угоди, були християнськими&nbsp;— а різниця в релігії часто використовувалась вяк якості приводупривід для порушення вже укладених угод. По-друге, християнство давало можливість усунути різницю між болгарами та слов'янами, що порівняно скоро призвело до формування єдиного етносу. Політичне визнання Болгарії іншими європейськими державами та затвердження єдиної влади всередині країни, були справжніми причинами прийняття християнства.
 
Через суперечності з [[Фотій (патріарх)|патріархом Фотієм]], Борис І підкорив болгарську церкву папі [[Миколай I|Миколаю I]]. [[870]] року після чотирирічної унії з Римською церквою повернувся під омофор нового константинопольського патріарха [[Ігнатій (константинопольський патріарх)|Ігнатія]], який надав Болгарській єпархії широку автономію.