Відкрити головне меню

Зміни

м
→‎Щербина і Україна: replaced: в якості → за допомогою AWB
1849-го року Микола Щербина перебирається на життя до [[Одеса|Одеси]]. Приваблює його до цього міста, між іншим, й існування в цьому причорноморському порту численної грецької діаспори, не менш колоритної, ніж у рідному для нього Таганрозі. У цей час Щербина вже визнаний авторитет в питаннях [[Новогрецька література|новогрецької літератури]]. Потрохи він вибирається з злиднів.
 
Під час Кримської війни Щербина знаходиться у Таганрозі. Місто тричі штурмується об’єднаним британсько-французьким десантом, але кожного разу невдало. Щербина, як людина цивільна, у бойових діях участі не бере, але в травні 1855-го року разом з місцевим прокурором на прізвище Війна і бароном Франком виступає в якості парламентерапарламентером на переговорах з союзниками, які, темтим не менш, закінчилися безрезультатно. Довідавшись про смерть імператора [[Микола I (російський імператор)|Миколи Першого]], який, згідно з розповсюдженими тоді чутками, покінчив життя самогубством, не витримавши ганьби від програної Кримської війни, Микола Щербина відправляється до Петербурга, сподіваючись на ліберальні реформи нового російського царя [[Олександр ІІ (російський імператор)|Олександра Другого]], але ці надії, як ми знаємо, справдилися лише частково.
 
Літературні твори Миколи Щербини виявилися цікавими і для Тараса Григоровича Шевченка. В жовтні 1852-го року Тараса Шевченка на засланні в [[Форт-Шевченко|Новопетровському укріпленні]] навідав російський науковець Андріан Головачов. В листі до Головачова від 15 листопада того року Шевченко так згадував про цю зустріч: «Вы прочитали тогда небольшое стихотворение Щербины – «Купанье». До сих пор не могу забыть того сладкого чудного впечатления, какое произвело на меня это прекрасное произведение. Прошу вас, будьте так добры, поклонитесь от меня Щербине как истинному поэту, в наше время явлению редкому»<ref>[http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev602.htm Тарас Шевченко''.'' Зібрання творів: У 6 т.] — К., 2003. — Т. 6. — С. 67.</ref>. Головачов обіцяв Шевченку надіслати збірку поезій Щербини, та забув про це. Але Тарас Григорович пам’ятав, і в листі до [[Бодянський Осип Максимович|Осипа Бодянського]] від 1 травня 1854-го року звертався з проханням: «Чи не побачишся коли-небудь з Головачовим, поцілуй його за мене і скажи йому, що я й досі жду-жду Щербину. Бо бачиш: як ми з ним бачилися позаторік у цім поганім укріпленні, то він читав мені деякі вірші Щербини і обіцявся вислати мені із Москви один екземпляр, та й досі нема»<ref>[http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev602.htm Тарас Шевченко''.'' Зібрання творів: У 6 т.] — К., 2003. — Т. 6. — С. 80.</ref>.
29 261

редагування