Гершензон Сергій Михайлович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
| громадянство = {{URS}}, {{UKR}}
| галузь = [[Генетика]]
| заклад = [[Інститут фізіології рослин і генетики НАН України]], <br/> [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інститут зоології НАН України]], <br/> [[Інститут молекулярної біології і генетики НАН України]], <br/> [[Київський університет]]
| Alma Mater = [[Московський університет]]
| відомий через = Відкрив мутагенну дію [[ДНК]], експериментально довів можливість зворотної передачі [[Генетична інформація|генетичної інформації]] від [[РНК]] до [[ДНК]]
| звання = [[Професор]]
| ступінь = [[Доктор біологічних наук]]
| керівник = [[Четвериков Сергій Сергійович|С. С. Четвериков]], <br/> [[Серебровський Олександр Сергійович|О. С. Серебровський]], <br/> [[Герман Джозеф Мюллер|Герман Мьоллер]]
| учні =
| діти = [[Гершензон Злата Сергіївна]]
Рядок 23:
}}
'''Гершензо́н Сергі́й Миха́йлович''' ([[11 лютого]] [[1906]], [[Москва]] — [[7 квітня]] [[1998]], [[Київ]]) — [[СРСР|радянський]] і український [[генетика|генетик]], [[академік]] [[НАНУ|Національної академії наук України]] ([[1976]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1990]]).
== Життєпис ==
Народився в сім'ї відомого російського літератора-пушкінознавця [[Гершензон Михайло Осипович|Михайла Осиповича Гершензона]] і піаністки Марії Гольденвейзер.
Закінчив Московський університет ([[1927]]), учень [[Четвериков Сергій Сергійович|С. С. Четверикова]]. У [[1931]]–[[1935]] роках працював у Біологічному інституті ім. К. А. Тімірязєва, у [[1935]]–[[1937]] — в Інституті генетики [[АН СРСР]].
До [[Київ|Києва]] Сергій Михайлович прибув ще у [[1937]] р. на письмове прохання легендарного вітчизняного еволюціоніста [[Шмальгаузен Іван Іванович|Івана Шмальгаузена]]. Останньому було доручено очолити щойно створений [[
У [[1968]]–[[1973]] рр. завідував Сектором молекулярної біології і генетики, а потім— відділом, в організованому на базі сектора, [[Інститут молекулярної біології і генетики НАН України|Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР]]. З [[1986]] р. — співробітник [[Інститут фізіології рослин і генетики НАН України|Інституту фізіології рослин і генетики АН УРСР]].
Батько ентомолога, доктора біологічних наук [[Гершензон Злата Сергіївна|Злати Сергіївни Гершензон]].▼
На підставі виконаної там серії дослідів з плодовою мушкою майже відразу ж після повернення з евакуації Сергій Гершензон (у співавторстві з [[Тарнавський Микола Дмитрович|Миколою Тарнавським]] та [[Сітько Пантелеймон Онопрійович|Пантелеймоном Ситько]]) публікує свою революційну статтю про мутагенну дію тимусної [[ДНК]] на [[дрозофіла|дрозофілу]]. Проте [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]] за це відкриття декількома роками пізніше вручають його зарубіжному колезі [[Герман Джозеф Мюллер|Герману Меллеру]] ([[США]]). Окрім хімічного [[мутагенез]]у, Сергій Гершензон виявив феномен «стрибаючих генів» і зворотну транскрипцію.<ref>[http://worldtracker.org/media/library/Science/Science%20Magazine/science%20magazine%201991-1992/root/data/Science%201991-1992/pdf/1992_v258_n5079/p5079_0024.pdf Cut Off From the Mainstream, Ukrainian Science Drifts Science 2 October 1992: Vol. 258 no. 5079 pp. 24-26DOI:10.1126/science.258.5079.24 The digital archives of Science, 1880-1996]</ref>▼
== Наукові дослідження ==
▲На підставі виконаної
Набагато раніше за американця [[Френкель-Конрат|Хейнца Френкель-Конрата]] він зібрав з білків і нуклеїнових кислот живий [[вірус]], хоча рівень технічного забезпечення української біології відставав на той момент від заокеанського на багато років. Проте [[Стокгольм]] не помічав досягнень радянських учених, через гоніння на генетику у [[СРСР]] у сорокові-п'ятидесяті роки. У [[1972]] р. до Нобелівського комітету надходить заявка на аналогічне гершензонівському (мається на увазі синтез вірусної ДНК на матриці зараженої поліедрозом РНК) відкриття від американців Говарда Теміна і [[Балтімор Девід|Девіда Балтімора]], які і отримують у [[1975]] р. [[нобелівська премія|нобелівську премію]]. Девід Балтімор в листі Сергію Гершензону щиро вибачився перед ним, оскільки не був знайомий з його більш ранніми роботами.
Основні праці виконано у галузі популяційної та молекулярної генетики. Науковець досліджував механізми спадкової мінливості у природних популяціях.
▲Батько ентомолога, доктора біологічних наук [[Гершензон Злата Сергіївна|Злати Сергіївни Гершензон]].
== Нагороди ==
Рядок 60 ⟶ 62:
== Посилання ==
* [http://www.nas.gov.ua/Person/G/Pages/Gershenzon.aspx Довідкова сторінка Національної академії наук України]
* [http://izan.kiev.ua/gersh-ex.htm «Тропою генетики» К 100-летию со дня рождения С.
* [http://www.bionet.nsc.ru/vogis/vestnik.php?f=1998&p=4_1 Впереди событий и в стороне от признания. Информационный вестник ВОГиС, № 4, 1998]
* [[Вісник НАН України]], 2006, № 4 [http://www.nbuv.gov.ua/Portal/all/herald/2006-04/a6-4.pdf «Творець нової еволюційно!генетичної концепції у біології». З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С. М. Гершензона]
Рядок 69 ⟶ 71:
[[Категорія:Дійсні члени НАН України]]
[[Категорія:Науковці, іменем яких названі премії НАН України]]
[[Категорія:Доктори біологічних наук СРСР]]
[[Категорія:Доктори біологічних наук України]]
[[Категорія:Науковці Інституту зоології НАН України]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
| |||