Деймон Найт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 37:
Перша публікація Деймона — розповідь «Tiger Ride», був написаний спільно з Джеймсом Блишем в [[1941]] році.
 
У першій половині 50-х років з-під пера Найта виходить низка оповідань, присвячених проблемам розвитку людства, контактів з позаземними цивілізаціями, включаючи «Турбота про людину» (To Serve Man, 1950 рік)<ref>На початку 1960-х оповідання взяли за основу одної з серій «Присмеркової зони» ([[:en:The Twilight Zone (1959 TV series)]].)</ref>, який отримав премію Ретро-Хьюго в [[1951]] році. У [[1951]] році вийшли оповідання: «А не живи минулим» (don't Live in the Past) і «Юнга» (Cabin Boy); в [[1952]] році: «Аналоги» (The Analogues), «Квиток куди завгодно» (Ticket to Anywhere), «Прибережний бродяга» (Beachcomber). У [[1953]] році з'являється оповідання «Вавилон II» (Babel II), про лінгвістичні можливості при інопланетному контакті. В цьому ж ходу було написано оповідання «Четверо в одному» (Four in One), про інопланетний організм-симбіот. У [[1955]] був написаний розповідь «Країна милостивих» (The Country of the Kind), в якому суспільство карає злочинців «психологічною» самотністю.
[[Файл:If 195501.jpg|left|thumb|If 195501]]
Перший [[науково-фантастичний роман]] Найта&nbsp;— «{{НеМостові перекладено|Пекельний тротуар||en|Hell's Pavement}}пекла» (Hellhell's Pavement)&nbsp;— виходить у [[1955]] році. [[Роман]] виріс з оповідання «Аналоги». Разом з ранніми «Аналогами», «Квитком куди завгодно» і «Країною милостивих» роман увійшов в цикл «Аналогова обробка» (Analogs), [[антиутопія|антиутопії]], в якій всі жителі знаходяться під контролем своїх [[фантом]]івфантомів-«двійників», імплантованих в свідомість можновладцями. Не менше зацікавлення викликав в читачів та критиків цикл зв'язаних фантастико-гумористичних оповідань «{{Не перекладено|Світ та Торінн||en|The World and Thorinn}}» (The World and Thorinn)&nbsp;.
 
Продовжуючи тему «Аналогової обробки», Найт пише в [[1959]] році [[роман]] «{{Не перекладено|Творець людей||en|A for Anything}}» (The People Maker)&nbsp;, в якому «дублікатор матерії» створює копії людей, і роман «{{Не перекладено|Переключення мозку||en|Mind Switch}}» (Mind Switch)&nbsp;, що вийшов в [[1965]] році, про ситуації пересадки людського мозку в тіло інопланетянина.
 
Інші ранні романи Найта «{{Не перекладено|Володарі еволюції||en|Masters of Evolution}}» (Masters of Evolution)&nbsp;, «{{Не перекладено|Земний квартал||en|The Sun Saboteurs}}» (The Earth Quarter, or The Sun Saboteurs)&nbsp;, «{{Не перекладено|По той бік від бар'єру||en|Beyond the Barrier}}» (Beyond the Barrier)&nbsp;, «{{Не перекладено|Рітіанський террор||en|The Rithian Terror}}» (The Rithian Terror)&nbsp;&nbsp;— були достойними зразками фантастики свого часу та не мали подібного успіху
 
Інші ранні романи Найта «{{Не перекладено|Володарі еволюції||en|Masters of Evolution}}» (Masters of Evolution)&nbsp;, «{{Не перекладено|Земний квартал||en|The Sun Saboteurs}}» (The Earth Quarter, or The Sun Saboteurs)&nbsp;, «{{Не перекладено|По той бік від бар'єру||en|Beyond the Barrier}}» (Beyond the Barrier)&nbspnbs;, «{{Не перекладено|Рітіанський террор||en|The Rithian Terror}}» (The Rithian Terror)&nbsp;&nbsp;— були достойними зразками фантастики свого часу та не мали подібного успіху
Серед найвідоміших робіт Найта малої форми слід виокремити оповідання «Назад, о час!» (Backward, O Time) і «Наобум» (Where The Beach Time Began) [[1956]] року; «Покарання для Джорджі» (An Eye for a What?) і «Людина в глечику» (Man in the Jar) [[1957]] року; «Палиця для ідіота» (Idiot Stick), «Творіння прекрасного» (Thing of Beauty), «Будь моїм гостем» (Be My Guest), «Ворог» (The Enemy), «Рипмав» (Eripmav), «Ніч обману» (The Night of Lies) [[1958]] року; «Ляльковод» (The Handler) і «Часу вистачить на все» (Enough Time) 1960 року; «Аутодафе» (Auto-da-Fe) [[1961]] року. У [[1963]] році виходить оповідання «Великий бум» (The Big Pat Boom), де підприємництво і споживацтво представлені в саркастичному ракурсі). Потім з'являються «Красуня на замовлення» (Maid to Measure, [[1964]] рік) та «Тяга до непорочності» (To the Pure, 1966 рік). У 1967 роки виходить досить філософське оповідання «Чи прославить прах тебе?» (Shall the Dust Praise Thee?), про моральний аспект відповідальності [[Бог]]а за загибель людства в [[ядерна війна|ядерну війну]]. Відразу за ним, в [[1968]] році, було написано оповідання «Маски» (Masks)- розповідь про психологічні проблеми [[кіборг]]а.
 
Серед пізніх романів є не менш оригінальні книги&nbsp;— «Людина на дереві» (The Man in the Tree, 1984), підводна дилогія «{{Не перекладено|МП||en|CV (novel)}}}» (CV)&nbsp; та «{{Не перекладено|Спостерігачі||en|Не перекладено|The Observers}}» (The Observers)&nbsp;, «Що роблять птахи?» (Why Do Birds, 1992), а також «Шалтай-болтай: овал» (Humpty Dumpty: An Oval, 1996).
 
Крім прози, Найт випустив дві збірки віршів: «Ghouls Feeding» ([[1944]] рік) і «TAB A» ([[1993 ]] рік).
Рядок 53 ⟶ 52:
=== Деймон Найт як критик ===
 
Крім письменницької діяльності, Найт звертається до [[літературна критика|літературної критики]]. Він був першим рецензентом, який спробував підняти високо планку [[наукова фантастика|наукової фантастики]], поставив науково-фантастичну прозу на один рівень з панівною над нею художньою літературою, випустив масу [[есе]], [[огляд]]івоглядів, [[стаття|статей]]. У [[1956]] році Найт разом з Джеймсом Блишем і Джудіт Меррілл (Judith Merril) заснував Конференцію Авторів наукової фантастики (National Fantasy Fan Federation), і понад 20 років проводив зі сподвижниками знамениті письменницькі [[семінар]]и, спочатку Мілфордські (Milford writer's Workshop), потім щорічні Клеріоновські (Clarion Workshop) семінари.
У тому ж році він був удостоєний [[премія|премії]] [[Г'юго (премія)|«ХГ'юго]]» за збірку критичних статей «In Search of Wonder», який заклав методологічні та художні принципи жанрової [[критика|критики]].
 
У тому ж році Найт разом з Джеймсом Блишем і Джудіт Меррілл (Judith Merril) заснував Конференцію Авторів НФ (National Fantasy Fan Federation), і понад 20 років проводив зі сподвижниками знамениті письменницькі [[семінар]]и, спочатку Мілфордські (Milford writer's Workshop), потім щорічні Клеріоновські (Clarion Workshop) семінари.
 
== Нагороди ==