|
== Загальні відомості ==
[[Густина]] 8,940 r/см<sup>3</sup>. [[температура плавлення|t<sub>пл</sub>]] 1084,5 °С; [[температура кипіння|t<sub>кип</sub>]] 2540 °С. [[Твердість]] за Моосом — 2,5-3. Хімічно малоактивна , але на повітрі завжди вкрита шаром оксидів або основного карбонату . Домішки: [[Ag]], [[As]], [[Fe]], [[Bi]], [[Sb]], [[Hg]], [[Германій|Ge]]. Взаємодіє з [[галогени|галогенами]], [[сірка|сіркою]], [[селен]]ом, утворює комплексні сполуки з [[ціаніди|ціанідами]] і ін. Солі одновалентної міді у воді або нерозчинні , або якщо не стабілізуються комплексоутворенням диспропорціонують . Наприклад :
: <math>\mathrm{Cu_2SO_4 \longrightarrow CuSO_4 + Cu }</math>
або більш загально в іонній формі :
: <math>\mathrm{2[Cu(H_2O)_2]^+ + 2H_2O \longrightarrow [Cu(H_2O)_6]^{2+} + Cu }</math>
Стабілізовані комплексоутворенням сполуки одновалентної міді ( [Cu(NH<sub>3</sub>)<sub>2</sub>]<sup>+</sup> , [Cu(Г)<sub>2</sub>]<sup>-</sup> де Г - [[Галогени|галоген]] (крім F) або[[ціаніди|ціанід]]-іон ) легко окиснюються до сполук двовалентної міді , що використовується для очищення газів від кисню : їх пропускають через водний розчин [[амоніак]]у з порошком міді , при цьому поверхневий шар оксиду розчиняється і мідь вільно окиснюється. На практиці поведінку амоніачних розчинів оксидів міді можна спостерігати поклавши круглу мідну пластинку (монету)в рюмку з водним розчином амоніаку так, щоб розділити розчин на дві частини. У верхній частині, завдяки доступу кисню, розчин забарвиться в темно-синій колір сполуками двовалентної міді, в нижній сполуки двовалентної міді прореагують з металевою міддю з утворенням безбарвних сполук одновалентної міді, тому розчин буде світлішим або безбарвним .
На практиці поведінку амоніачних розчинів оксидів міді можна спостерігати поклавши круглу мідну пластинку ( монету )в рюмку з водним розчином амоніаку так , щоб розділити розчин на дві частини . У верхній частині , завдяки доступу кисню , розчин забарвиться в темно-синій колір сполуками двовалентної міді , в нижній сполуки двовалентної міді прореагують з металевою міддю з утворенням безбарвних сполук одновалентної міді , тому розчин буде світлішим або безбарвним .
Солі двовалентної міді добре розчинні у воді і в розбавлених розчинах повністю [[Дисоціація (хімія)|дисоційовані]]. [[Кларк концентрації|Кларк]] міді 4,7·10<sup>−3</sup> % за масою. В основних гірських породах її середній вміст трохи вищий (10<sup>−2</sup>). Мідь характерна для основного і кислого [[магматизм]]у. При першому вона концентрується в магматичних і скарнових родововищах і поствулканічних [[колчедан]]них рудах. У зв’язку з гранітним [[магматизм]]ом формуються [[мідно-порфірове родовище|мідно-порфірові]] і жильні родовища.
|
