Київська митрополія: відмінності між версіями

Протягом домонгольського періоду були відомі 22 київських митрополити. Більшість з них були греками, яких надсилали константинопольські патріархи. Вихідцями з земель Русі були [[Іларіон Київський|митрополит Іларіон]] ([[1051]]-[[1062]]), [[Єфрем Переяславський|Єфрем]] ([[1089]]-[[1097]])<ref name="nev">невідомо чи був затверджений патріархом</ref>, [[Климентій Смолятич]] та [[Кирило II]] ([[1233]]-[[1236]]).<ref name="nev"/>

 

 

Після [[Облога Києва монголами|взяття Києва]] монголо-татарами Київські митрополити остаточно обрали місцем свого перебування [[Владимир на Клязьмі]] на окраїні північно-східної Русі. Це призвело до послаблення їхнього зв'язку з історично-культурним ядром держави та змусило [[галицько-волинське князівство|галицько-волинських]] монархів розпочати процес утворення окремої [[Галицька митрополія|Галицької митрополії]].