Трансфермієві війни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
стиль |
||
Рядок 52:
У листопаді 1969 року на конференції у [[Техас]]і, Ґіорсо висловив сумніви стосовно правильності отриманих дубненською групою даних по ізотопу <sup>260</sup>104, однак зазначив, що у випадку їхнього підтвердження у майбутньому він погодиться із першістю радянських науковців та прийме їхню назву Курчатовій<ref name="Hyde"></ref>. Того ж 1969 року радянські вчені [[Акап'єв Геннадій Миколайович|Геннадій Акап'єв]] і {{не перекладено|Друїн Віктор Олександрович|Віктор Друїн|ru|Друин, Виктор Александрович}} поставили під сумнів правильність і надійність результатів американської групи. Зокрема, вони зазначили, що в наведених даних присутні лінії, які є аналогічними до експерименту з опромінення [[свинець|свинцю]] ядрами <sup>12</sup>C, та які не згадані в роботі беркліївської групи. У відповідь на це 1971 року Ґіорсо підтвердив, що таке явище мало місце, і пояснив присутність зазначених ліній як результат опромінювання свинцевих домішок у мішені. Дані про це не були ним згадані в роботі через обмеження стосовно обсягу статті, які висуваються при публікації в журналі «[[Physical Review Letters]]». Він зазначив, що вплив фонових ефектів у його роботі був врахований, а також повторив експеримент із варіюванням умов і засвідчив, що фонові дані не впливають на результати експерименту.<ref>{{Стаття | author =Ghiorso, A., Nurmia, M., Harris, J., Eskola, K., Eskola, P. | title =Defence of the Berkeley Work on Alpha-emitting Isotopes of Element 104 | url = | journal =Nature | date =1971 | volume =229 | issue = | pages = 603—607 | issn = | doi =10.1038/229603a0 | accessdate = }} {{ref-en}}</ref><ref name="Hyde"></ref>
У подальших дослідженнях радянська група розробила новий метод, який дав змогу на новому рівні відтворити синтез ізотопу <sup>260</sup>104, проведений 1964 року. Зокрема, вони встановили, що період спонтанного поділу є значно меншим від попередніх даних (100±50 мс проти 300). Отримані дані узгоджувалися з тими, що були раніше отримані науковцями з Берклі.<ref name="Hyde"></ref>
Відкритим залишалося питання періоду напіврозпаду для ізотопу <sup>260</sup>104. У 1975 році дубненська група провела свій дослід, опромінюючи мішень з <sup>246</sup>Cm пучком <sup>18</sup>O і зафіксувавши утворення цільового ізотопу з періодом напіврозпаду 80±20 мс, про що повідомила Ґіорсо. Аналогічні результати планувалося отримати і науковою групою від чотирьох американських лабораторій та спостерігача від Дубни за реакцією <sup>249</sup>Bk(<sup>15</sup>N, 4n) <sup>260</sup>104, однак жодної активності із часом у 80 мс помічено не було. Ці дані, а також хронологічний огляд експериментів, були оприлюднені 26 травня 1976 року на 3-
У квітні
=== Елемент 105 ===
Рядок 69:
| width2 = {{#expr: (150 * 1157 / 1536 ) round 0}}
}}
Перші спроби синтезувати елемент 105
: <sup>243</sup>Am (<sup>22</sup>Ne, 4n) <sup>261</sup>105
: <sup>243</sup>Am (<sup>22</sup>Ne, 5n) <sup>260</sup>105
Рядок 78:
Такі ж результати були отримані науковою групою В. Друїна, яка провела свій експеримент двома місяцями пізніше.<ref name="Discovery+conclusions"></ref>
Вчені з Берклі дали синтезованому елементу назву Ганій (Ha) — на честь німецького фізика [[Отто Ган|Отто Гана]], а дубненська група — Нільсборій (Ns) — на честь датчанина [[Нільс Бор|Нільса Бора]]. Обидва вчені є лауреатами [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] (
=== Елемент 106 ===
Рядок 132:
== Позиції міжнародних комісій ==
Згідно рішення IUPAC, прийнятого в 1947 році на 14-
=== 1974 рік ===
| |||