Комп'єнське перемир'я 1918: відмінності між версіями

'''Комп'єнське перемир'я''' — договір від [[11 листопада]] [[1918]] року про припинення воєнних дій між [[Антанта|Антантою]] і [[Німецька імперія|НімеччиноюНімецькою імперією]], що ознаменував завершення [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Більшість положень перемир'я було розвинуто у [[Версальський договір 1919|Версальському мирному договорі]].

Німецьке командування, зібравши сили, намагалося розбити англійцівбританців та французів до вступу у війну США. З кінця березня до початку червня німці провели на заході три наступальні операції. У них були деякі переваги та бракувало адекватної оцінки противника. Пожертвувавши сотнями тисяч своїх солдатів, вони перейшли ріку Марну і наблизились до Парижа. Столицю ФранціїФранцузької республіки взялись обстрілювати із далекобійних гармат («Велика Берта»), бомбардували за допомогою авіації. Ці руйнування не могли поліпшити становище НімеччиниНімецької імперії. Готуючись до захисту союзники обрали єдиного командувача всіх їхніх сил — французького маршала [[Фердинанд Фош|Фердинанда Фоша]]. Лінія оборони прогнулася, але не прорвалася. Німецькі резерви було вичерпано. На фронт з НімеччиниНімецької імперії гнали навіть підлітків. Зневірені в усьому солдати погано слухались командирів. Блокада з моря, змушувала страждати не лише німецьких солдатів, що не мали харчів і набоїв, а також їхні сім'ї на батьківщині. Дух німців помітно спав. Німецький наступ захлинувся в крові.

[[18 липня]] союзники рушили у наступ, відкинули німців від Марни і більше не випускали ініціативи. Остаточного удару німецьким військам було завдано союзниками біля Ам'єна [[8 серпня]]. У бій було кинуто 450 танків, німці відступали до Ам'єна. За один день було знищено 16 німецьких дивізій. Американська армія висаджувалася на узбережжях Франції цілодобово. У жовтні [[1918]] року у ФранціїФранцузькій республіці вже було розгорнуто американську армію чисельністю понад 1 млн 750 тисяч чоловік. Хоча насправді американські війська і не були найбоєздатнішою частиною армії союзників, сама їх

[[15 вересня]] [[1918]] року війська Антанти прорвали Балканський фронт, а 27 вересня розгорнули широкий наступ на Західному фронті. Не чекаючи кроків НімеччиниНімецької імперії, під [[29 вересня]] капітулювалакапітулювало [[БолгаріяТретє Болгарське царство|Болгарське царство]]. Через місяць запросили миру [[Австро-УгорщинаУгорська імперія]], головний союзник НімеччиниНімецької імперії — [[імперія Габсбургів]] почала розвалюватись. [[30 жовтня]] [[1918]] року про розрив з австрійцями і проголошення незалежності оголосила [[Угорщина]]. В цей же день чехи і словаки заявили про створення об'єднаної Чехословацької державиреспубліки, яка була одразу ж визнана США і країнами Антанти. [[30 жовтня]] [[1918]] року під тиском англійськихбританських військ вийшла з війни й Османська імперія. Лідери младотурецького уряду втекли із Стамбулу на німецькому підводному човні і невдовзі їм був оголошений смертний вирок. Влада в країні перейшла до рук султанського уряду.

Загроза перенесення військових дій на територію НімеччиниНімецької імперії робила небезпечним і навіть безглуздим опір військам Антанти, які вели успішні військові дії на Західному фронті. Негативний вплив на становище НімеччиниНімецької імперії також справила зростаюча політична та економічна криза в країні, а також втрата нею основних союзників. Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператору припинити війну і запобігти вибуху революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир'я і укладення миру. [[Вудро Вільсон|Вільсон]] погодився розпочати переговори при умові відведення німецьких військ з захоплених територій і зречення кайзера. Але спроби нового німецького уряду на чолі з принцом Максом Баденським у жовтні [[1918]] року досягти за допомогою [[США]] прийнятних умов перемир'я на основі [[«14 пунктів» Вільсона]], з огляду на жорстку позицію ФранціїФранцузької республіки, ВеликобританіїВеликої Британії та ІталіїКоролівства Італія, успіху не мали.

* очистити за 15 днів зайняті території в Бельгії, ФранціїФранцузької республіки, Люксембургу;

* покинути Ельзас-Лотарингію; звільнити території Росії і РумуніїКоролівства Румунія;

* вивести війська з Австро-Угорщини й ТуреччиниОсманської імперії;

Комп'єнське перемир'я було більше схоже на капітуляцію НімеччиниНімецької імперії сприймалося у ФранціїФранцузькій республіці як торжество історичної справедливості і як вияв її військової могутності та провідної ролі у світі. Всі політичні організації Третьої республіки підтримували тезу, що демократична Франція винесла на своїх плечах основний тягар війни і заплатила за відданість цим принципам життями своїх найкращих синів. Не дивно, що популярним було гасло «Боші за все заплатять». «Дух перемоги» активно використовувався французькими правлячими колами та урядом Жоржа Клемансо (листопад 1917 року — січень 1920 року) для обґрунтування їхнього лідерства на Паризькій мирній конференції.

У багатьох країнах колишньої антинімецьких коаліції 11 листопада є державним святом і відзначається під різними назвами. Наприклад, у [[США]] це «День ветеранів», у Франції, Бельгії та Новій Зеландії — «День перемир'я», у ВеликобританіїВеликій Британії, Канаді, Австралії — день поминання загиблих у Першій світовій війні.