Алкід (опера): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
EUvin (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
EUvin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
В основі лібрето — алегорія філософа V ст. до н. е. Продика, відома у викладі Ксенофонта. Давньогрецький герой Алкід (Геракл) зустрів на роздоріжжі двох жінок: одна з них уособлювала Порочність, інша — Доброчесність. Незважаючи на спокуси порочності, він обрав Чесність. В опері уособленням двох протилежних героїнь стали Едоніда і Аретея. Едоніда малює перед Алкідом світ насолод і радощів, тоді як Аретея не приховує, що на праведному шляху героя чекають небезпеки і випробування, що вимагають чималої мужності. Зробити вибір юнакові нелегко, але він не боїться випробувань і перемагає спокуси. Едоніда визнає його правоту і вирішує розділити його героїчні діяння.
Опера написана в традиціях [[опера-серіа|опери-серіа]], із значним впливом тогочасних новаторських течій, що наближали оперу до драми. Зокрема, на відміну від традицій серіа, в опері задіяно лише чотири персонажі (партії контр-тенора, тенора, ліричного і драматичного сопрано). Образ головного героя розкритий у розвитку, показані різні стани його душі. До новаторських рис можна віднести також тенденцію до драматизації речитативів, зокрема переживання і сумніви головного героя розкриваються через речитативи ''accompagnato''.
== Структура ==
| |||