Симфонічний метал: відмінності між версіями

Велика частина цих субжанрів успадкували характерні риси традиційного блек-металу — [[скримінг]], швидкісний темп гри, [[тремоло]] та [[бласт біт]]. Проте існують суттєві відмінності: на гітари накладено значно менший [[дисторшн]], музика більш мелодійна та пристосована для співу, приділено особливу увагу зокрема [[Соло на гітарі|гітарним соло]], як в пауері або готик-металі. ЯкУ якості основного або [[бек-вокал|допоміжного]] вокалу, як правило, використовується чистий вокал (особливо [[сопрано]]).

Основу заклали норвежці [[Emperor]]. Вони першими в 1992 році ''«пом'якшили ріжуче звучання»'' клавішними, хоча їх музика від цього не стала ''«легшою»''. Остаточно розвинули симфоблек [[Limbonic Art]]. Світове визнання симфонічному блек-металу приніс [[Dimmu Borgir]]. У свою чергу, серед мелодійного блеку першість займав [[Cradle of Filth]]. Подібна музика не в пошані серед затятих блек-металістів, але користується популярністю в ширшому колу слухачів.<ref>[http://www.neformat.com.ua/articles/black-metal-istoriya-i-evolyutsiya-zhanra.html Symphonic & Melodic Black Metal]</ref> Серед популярних [[Український метал (музика)|українських виконавців]] стиль у принципі відсутній, хоча [[Dub Buk]] частково використовував елементи жанру в окремих своїх композиціях.