Олександр Карагеоргієвич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Htvfhr (обговорення | внесок) |
Batsv (обговорення | внесок) →Роки правління: вікіфікація |
||
Рядок 12:
[[Файл:COA of Principality of Serbia.png|thumb|218x218px]]Після того, як Олександр повернувся до Сербії, він приєднався до штаб-квартири Сербської армії, і був підвищений у званні до лейтенанта і призначений ад'ютантом до князя Михайла.[[File:Royal Monogram of Prince Alexander Karađorđević of Serbia.svg|alt=Монограма|thumb|276x276px|Монограма]]
== Роки правління ==
Після внутрішньополітичних конфліктів у Сербії, викликаних неповагою до так званої "Турецької конституції», зречення Мілоша і Михайла Обреновича, Національна Асамблея в Врачарі обрала Олександра Карагеоргієвича принцом Сербії у вересні 1842 Через те, що його титул визнали і Росія і Туреччина, князь Олександр почав ряд реформ і заснував ряд нових інститутів для того, щоб покращити становище сербської держави. Він реалізував код цивільних прав, запровадив регулярну армію, побудував ливарний канон, покращив існуючі школи і заснував нові, встановив [[Національна бібліотека Сербії|Національну бібліотеку]] та [[Національний музей Сербії|Національний музей]].
Період князювання Олександра був періодом кодифікації законів і створення нових державних установ;
Рядок 27:
Під час революції в 1848 році, князь Олександр Карагеоргієвич відправив сербських добровольців під командуванням Стеван Кніджаніна до австрійської провінції Воєводіна "Сербія", щоб допомогти боротьбі сербів за власну автономію.
В 1853 році Порта видала князю грамоту з підтвердженням його прав і привілеїв в Сербії, а Паризький конгрес(1856) нагородив князя статтею за нейтралітет у Кримській війні. Головна її суть була у гарантуванні прав і привілеїв Сербії у складі Порти, забезпечувалась свобода віросповідання, законодавства, торгівлі та судноплавства.
== Зречення ==
| |||