Калини (Тячівський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dutiasvity (обговорення | внесок)
м Почала редагувати цю статтю в рамках Вікіекспедиції
Dutiasvity (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 37:
{{Otherplaces|Калини}}
 
'''Ка́лини''' — [[село]] в Україні, в [[Закарпатська область|Закарпатській області]], Тячівському районі. Село розкинулося в долині річки [[Тересва (річка)|Тересви]] за 36 км на північний схід від [[Тячів|Тячева]] (районного центру). Через село проходить автодорога Тересва - Усть-Чорна. Населення складає 5844 людини (дані перепису населення 2001 року), 1817 домогосподарств.
 
== Географія ==
=== Назва села ===
Географічне розташування села є таким, що його перетинає навпіл гірська річка Тересва. Калини оточені горами Плеша, Качулка, Климбак.
 
=== ІсторіяНазва села ===
За місцевою легендою назва села пішла від імені дівчини Калини. Опришки на чолі з ватагом Іваном Жуганаром побачили молоду та вродливу дівчину в селі і викрали її. Калина настільки привабила своєю вродою воїнів, що кожен хотів одружитися з нею. Проте ватажок Іван вирішив, що для загону буде краще, якщо дівчина не дістанеться нікому. Внутрішні чвари йому були ні до чого. Тому дівчину вбили і на її могилі посадили кущ калини. З того часу село почало найменуватися як Калини.
У 2016 році, в рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] перейменовано декілька вулиць у Калинах: вулицю Калініна на вулицю Калинову, Комсомольську — на вулицю [[Корятович Федір|Федора Корятовича]], Жовтневу — на вулицю [[Бачинський Едмунд Степанович|Едмунда Бачинського]], а вулицю Леніна — на вулицю [[Слов'яни|Слов'янську]].<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160302_she_lennon_street?ocid=socialflow_facebook Москаль декомунізував Леніна на Леннона] // ''Бі-Бі-Сі Україна'', 02.03.2016.</ref><ref>[http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/13179.htm Москаль першим із голів ОДА взявся за декомунізацію — в закарпатській глибинці з'явилися вулиці імені загиблих в АТО героїв, президента Чехословаччини та учасника «Бітлз» Джона Леннона] — Закарпатська ОДА, 02.03.2016.</ref><ref>http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/5281-vulicya-lennona-na-zakarpatt-prosnuvala-menshe-msyacya.html Вулиця Леннона на Закарпатті проіснувала менше місяця</ref>
 
=== ГеографіяІсторія ===
 
==== Витоки ====
=== Пам'ятки архітектури ===
Перша письмова згадка про село датується 6 листопада 1405 року в Мараморошській грамоті, в якій вказано, що король Жигмунд зареєстрував до складу своїх володінь поселення Калини.
 
==== Радянська влада ====
Через будівництво вузькоколійної залізниці у селі, розпочався бум промисловості та торгівлі. Одночасно із вузькоколійкою велася побудова шосейної дороги.
 
У 1919 році керівництво в селі перейняла [[Радянська влада в Україні|Радянська влада]], а в 1924 році була створена місцева організація Комуністичної партії Чехословаччини. В 1932 році громада провела збори та протест проти масового безробіття. Акцію протесту було придушено жандармами.
 
22 жовтня 1944 року село Калини було визволено від німецької окупації.
 
На честь воїнів, які загинули в часи Великої Вітчизняної війни було споруджено Обеліск слави, який і досі стоїть перед сільською радою.
 
В післявоєнний період у 1950 році у селі перебувала 2-га бригада колгоспу ім.Калініна (садівництво та тваринництво), за якою було закріплено 1115 га земель.
 
==== Часи незалежності України ====
В роки незалежності України деревообробна галузь стала найголовнішою в селі. Також люди мають сезонний підробіток на збиранні чорниць.
 
У 1998 році та у 2011 році село зазнало значної шкоди від паводків. <ref name=":0">{{Cite book|title=Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси|last=Данилюк|first=М.В.|year=2012|publisher="Карпати"|location=|pages=243-244|language=українська|isbn=}}</ref>
 
У 2016 році, в рамках [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] перейменовано декілька вулиць у Калинах: вулицю Калініна на вулицю Калинову, Комсомольську — на вулицю [[Корятович Федір|Федора Корятовича]], Жовтневу — на вулицю [[Бачинський Едмунд Степанович|Едмунда Бачинського]], а вулицю Леніна — на вулицю [[Слов'яни|Слов'янську]].<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160302_she_lennon_street?ocid=socialflow_facebook Москаль декомунізував Леніна на Леннона] // ''Бі-Бі-Сі Україна'', 02.03.2016.</ref><ref>[http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/13179.htm Москаль першим із голів ОДА взявся за декомунізацію — в закарпатській глибинці з'явилися вулиці імені загиблих в АТО героїв, президента Чехословаччини та учасника «Бітлз» Джона Леннона] — Закарпатська ОДА, 02.03.2016.</ref><ref>http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/5281-vulicya-lennona-na-zakarpatt-prosnuvala-menshe-msyacya.html Вулиця Леннона на Закарпатті проіснувала менше місяця</ref>.
 
=== Пам'ятки архітектури ===
 
==== Церкви ====
У 1751 році в селі побудували дерев'яну церкву Архістратига Божого Михайла. В середині 1920-х років споруду, за свідченням о. С. Бендаса, спалили через міжконфесійне протистояння<ref>{{Cite web|url=http://www.pslava.info/KalynyS_CerkPokrovy,118375.html|title=Прадідівська слава|last=|first=|date=|website=http://www.pslava.info|publisher=|language=українська|accessdate=}}</ref>.
 
А в 1861 році розпочали будівництво церкви Покрови пресвятої Богородиці, яку в 1891 році освятили і почали вести в ній богослужіння. Ще одну дерев'яну церкву - православну - почали зводити у 1930 році, а в 1935 році будівництво було завершене.
 
Станом на 2016 рік в селі є дві церкви - православна та греко-католицька.
 
==== Музей ====
Родзинкою та гордістю села є краєзнавчий музей "Калини 3 в 1", який відкрив у власній оселі мешканець Калин Ю.І. Куцин (Дід Медовик). Все зроблене власноруч з металу, каменю та дерева. Близько 2000 експонатів були знайдені на горищах та у підвалах. В колекцію входять музичні інструменти, зброя, гуцульський одяг, предмети побуту, посуд, прикраси і т.д. Є також картинна галерея із 50-ти картин.
 
== Освіта ==
За усними відомостями перша школа відкрилася в Калинах на початку ХХ століття за часів панування [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]. Спочатку класів було лише чотири і навчання велося дежавною мовою, якою на той час була угорська. Діяла ця школа до 1918 року. А коли Автро-Угорщина розпалася і Закарпаття перейшло до [[Чехословацька Республіка|Чехословацької Республіки]], в школі сталася реорганізація. Навчання проводилось на румунській мові і класів було вже вісім. На початку 50-х років в школі навчалося 400 учнів і працювало 20 педагогів. Через такий об'єм та навчання у дві зміни, було вирішено добудувати приміщення школи нового типу.
 
1966 року школа стала середньою, а після розпаду Радянського союзу - загальноосвітню І-ІІІ ступенів.
 
== Туризм та рекреація ==
Туристи можуть приїжджати в будь-яку пору року. Влітку, щоб покупатися в річці та сходити в гори. А взимку, щоб покататись на санчатах та лижах. Працює гірськолижний витяг бугельного типу довжиною 260 м, з довжиною траси - 300 м і перепадом висоти 25 м<ref name=":0" />.
 
== Персоналії ==
У Калинах [[13 червня]] [[1880]]&nbsp;р. народився громадсько-політичний діяч [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]], мер [[Ужгород]]у початку 1920-х років, міністр внутрішніх справ першого підкарпатського уряду в [[1938]] році, багаторічний сенатор [[Чехословаччина|Чехословацького]] парламенту [[Бачинський Едмунд Степанович]].
 
Також видатними уродженцями села є знаний закарпатський художник-графік [[Бедзір П.Ю]]., член Національної Спілки художників України; художники [[Черевко Н.П.]], [[Куцин І.І.]], [[Герич Т.М.]]; закарпатський історик-фольклорист, автор збірки "Квітка Верховини" [[Бойчук Ю.І.]] <ref>{{Cite web|url=http://tyachiv-rda.gov.ua/New_Book_2207_2013.pdf|title=Туристична Тячівщина|last=|first=|date=|website=http://tyachiv-rda.gov.ua|publisher=|language=українська|accessdate=}}</ref>.
 
== Примітки ==