Вікіпедія

Історія Гватемали: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Lumpenigent (обговорення | внесок)
8119 редагувань
стиль, оформлення
Рядок 1:
[[FileФайл:Tikal mayan ruins 2009.jpg|thumb|250px|left|[[Тікаль]]  — стародавнє місто [[майя (цивілізація)|майя]], розташоване у департаменті [[Ель-Петен]]]]
[[ImageФайл:Nakbe str.JPG|right|250px|thumb| ''Nakbé, Mid Preclassic palace remains, Mirador Basin, Petén, Guatemala'']]
[[FileФайл:Barrigones of La Democracia Escuintla Guatemala.jpg||right|200px|thumb|''Barrigones'' sculpture]]
 
Незалежність [[Гватемала|Гватемали]] від [[Іспанія|Іспанії]] отримана в 1839; кілька путчів з 1954 призвели до напруженості в країні; після перевороту 1983 була проведена амністія і прийнята нова конституція.
 
== Давні часи ==
Перші поселення на території сучасної Гватемали виникли у 1-му тисячолітті до нашої ери. Заселяли їх [[майя | індіанці майя]], у яких не було єдиної держави. У 2-му  — 9-му століттях н.  е..  — Розквіт культури майя, потім настав період занепаду.
 
== Колоніальний період ==
 
У 1523 році почалася колонізація країни іспанцями (під проводом Педро де Альварадо). До 1525 індіанці були завойовані. Найбільший опір іспанцям зробило плем'я [[кіче]], досі залишається найбільшим індійським племенем Гватемали.
 
Іспанці з середини 16-го століття почали створювати плантації і видобувати золото і срібло. Однак господарське освоєння Гватемали було досить слабким. На експорт поставлялися практично тільки барвники  — з індиго і з комах кошеніль. В [[1564]] у було створено генерал-капітанство Гватемала.
 
Ввезення негрів-рабів до Гватемали був незначний. Практично всі негри розчинилися серед місцевого населення.
 
До [[1773]] а столицею вважався місто [[Антигуа]], поки не був зруйнований землетрусом. Столицю перенесли в нинішній місто Гватемала.
 
== Період незалежності ==
===19 століття===▼
На початку [[XIX століття]] почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. [[15 вересня]] [[1821]] була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був [[Мануель Хосе Арсе]]. Він провів ряд реформ — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В [[1837]] почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася. ▼
 
▲=== 19 століття ===
[[Файл: Stamp of Guatemala UPU 1902.jpg | thumb | 250 px |Старовинна поштова марка республіки Гватемала (1902)]] ▼
▲На початку [[XIX століття]] почалися війни за незалежність в іспанських колоніях Америки. [[15 вересня]] [[1821]] була проголошена незалежність Гватемали. Незабаром була створена федерація країн Центральної Америки. Її першим президентом був [[Мануель Хосе Арсе]]. Він провів ряд реформ  — освіти, про свободу релігії; також заохочувалися іноземні інвестиції. В [[1837]] почалося селянське повстання. Президент не зміг його придушити і пішов у відставку. У 1838 центральноамериканська федерація розпалася.
 
▲[[Файл: Stamp of Guatemala UPU 1902.jpg | thumb | 250 px |Старовинна поштова марка республіки Гватемала (1902)]]
У 1839-40 роках у Гватемалі йшла громадянська війна між лібералами і консерваторами, у результаті з 1840 року країною став керувати консерватор, селянин Рафаель Каррера, президент Гватемали з [[1844]] з [[1865]] (аж до своєї смерті) . ▼
 
▲У 1839-40 роках у Гватемалі йшла громадянська війна між лібералами і консерваторами, у результаті з 1840 року країною став керувати консерватор, селянин Рафаель Каррера, президент Гватемали з [[1844]] з [[1865]] (аж до своєї смерті) .
З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті [[кава]] стала найважливішим експортним товаром Гватемали. ▼
 
▲З початку 1860-х років переселенці з Німеччини почали культивувати в Гватемалі плантації кавових дерев, в результаті [[кава]] стала найважливішим експортним товаром Гватемали.
У 1871 році ліберали зробили державний переворот у Гватемалі, і президентом став генерал Руфіно Баррільос. Він вигнав з Гватемали монаші ордени, конфіскував їхнє майно, а також майно найбільших консерваторів. При ньому почалися будівництво залізниць і здійснено ряд заходів для розвитку сільського господарства і поширення грамотності населення. У той же час Баррільос прагнув знову створити єдину державу Центральної Америки. Після невдачі мирних переговорів з сусідніми країнами, Баррільос вирішив силою організувати федерацію, але в битві проти армії Сальвадору в [[1885]] у був убитий. ▼
 
▲У 1871 році ліберали зробили державний переворот у Гватемалі, і президентом став генерал Руфіно Баррільос. Він вигнав з Гватемали монаші ордени, конфіскував їхнє майно, а також майно найбільших консерваторів. При ньому почалися будівництво залізниць і здійснено ряд заходів для розвитку сільського господарства і поширення грамотності населення. У той же час Баррільос прагнув знову створити єдину державу Центральної Америки. Після невдачі мирних переговорів з сусідніми країнами, Баррільос вирішив силою організувати федерацію, але в битві проти армії Сальвадору в [[1885]] у був убитий.
В [[1898]] у президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «[[Юнайтед Фрут]]», ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали. ▼
 
▲В [[1898]] у президентом став консерватор Мануель Кабрера, що надав американцям, зокрема, компанії «[[Юнайтед Фрут]]», ряд родючих земель, на яких компанія створила великі плантації бананів, що стали другим після кави експортним товаром Гватемали.
 
=== 20 століття ===
Рядок 46 ⟶ 47:
У червні [[1954]] Арбенс був скинутий в результаті [[Операція PBSUCCESS | Операції PBSUCCESS]]. Президентом став полковник [[Кастільо Армас]], який повернув землі «Юнайтед Фрут» і переорієнтувався на США. В [[1957 рік]] у він був убитий. Незабаром президентом став [[Ідігорас Фуентес, Хосе Мігель | Ідігорас Фуентес]], за якого в країні почалася громадянська війна.
 
Почалася вона після того, як у листопаді [[1960 рік]] ароку було придушене збройне повстання молодших армійських офіцерів, які пішли [[Революційний рух 13 листопада | партизанити]] в гори. В [[1963 рік]] у Ідігорас був повалений полковником [[Перальта Асурдія, Альфредо | Перальта Асурдіей]], який правив в країні до [[1966 рік]] а. Після цього президентом став [[Мендес Монтенегро, Хуліо Сесар | Мендес Монтенегро]], який почав справжню війну армії проти партизанів, при цьому знищувалися цілі села, які підтримували партизанів. Більшість партій і рухів були оголошені «поза законом». Активісти їх або були вбиті, або змушені були перейти на нелегальне становище.
 
В [[1970 рік]] у президентом був обраний [[Гарана Осоріо, Карлос Мануель | Гарана Осоріо]]. При ньому репресії проти інакомислячих досягли свого піку. Так, наприклад, [[26 вересня]] [[1972]] був страчений лідер гватемальських комуністів [[Бернардо Альварадо Монсон]].
Рядок 57 ⟶ 58:
[[Вінісіо Сересо]] почав пом'якшення репресій. В [[1991 рік]] у до влади прийшов Серрано, при якому знову масово порушувалися права людини.
 
В [[1992 рік]] у Нобелівська премія миру була присвоєна індіанської активістці [[Рігоберта Менчу| Рігоберто Менчу]], яка виступала з відкритим осудом гватемальської диктатури. У тому ж році почалися переговори з партизанськими угрупованнями, [[29 грудня]] [[1996 рік]] ароку уряд [[Альваро Арсу]] підписав мирну угоду з партизанами, проте ні колишні військові правителі, ні партизани до відповідальності притягнуто досі не були.
 
=== 21 століття ===
Після багатьох років правління диктаторів , які не проводили виборів і громадянських воєн у Гватемалі нарешті настав мир , проте стан охорони здоров'я й освіти украй незадовільний.Наприклад Наприклад, 39  % дорослих жінок не вміють ні читати , ні писати.
З [[2004]] року президентом країни був [[Оскар Берже]] з партії Великий Національний Альянс.
 
[[9 вересня]] [[2007 рік]] був проведений перший раунд чергових президентських виборів, перемогу в яких здобули бізнесмен [[Альваро Колом]] з ліво-центристської партії Національний Союз Надії і колишній генерал гватемальської армії [[Отто Перес Моліна]] з право-центристської Патріотичної Партії. Другий раунд виборів відбувся [[4 листопада]] 2007. Перемогу отримав Альваро Колом. 14 січня 2008 Альваро Колом офіційно вступив на посаду президента Гватемали.
 
== Посилання ==
[http://vpered.wordpress.com/2015/04/02/vc-guatemala/ В. Ч. ''Правда про Ґватемалю. '' — «Вперед» (Мюнхен).  — Ч. 8 (45).  — Серпень 1954.]
 
{{Історія Латинської Америки}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Гватемали