Цар-бог: відмінності між версіями

Сакральні королі (царі) перебувають під суворим ритуалом табу, щоб запобігти втраті або забруднення божественності. У деяких культурах, сакральних царів (королів) було ритуально вбито, коли їх божественній ефективності загрожував упадок (вік, хвороби), в інших - це робилось на регулярній основі. За словами [[Джеймс Джордж Фрейзер|Фрейзера]] (''Золота гілка''), це необхідна частина сакрального царства, яку можна виявити у всіх бог-царів, принаймні, як ритуальна дія компенсації. Такий акт компенсації, наприклад, щорічна публічна прочуханка [[Вавилон|вавілонськоговавиілонського]] царя в Храмі [[Мардук]].

Вивчення поняття було введено сером Джеймсом Джорджем Фрезером в його впливовій книгзі [[Золота гілка]] (1890-1915); сакральні царства відіграють важливу роль в [[романтизм]]і і [[езотерика]] (наприклад, [[Юліус Евола]]) і деяких течіях [[Неоязичництво|Неоязичництва]] ([[Theodism]]<ref>[[:en:Theodism#Theodism|дивись: Асатру в США]]</ref>). Школа [[Panbabylonism]] (походить з більшої частини релігії описаною в Біблії на івриті з культів сакрального царства в стародавній ВавілоніїВавилонії).