Зеєгротте: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки
Рядок 9:
[[1918]] року штольні викупив [[Фрідріх Фішер]] (1876-1955), віденський виробник лікерів. У наступні роки ним робилися спроби використати сире підземелля для вирощування грибів або зберігання вина, але ці спроби зазнали невдачу. [[1932]]&nbsp;року місцеві ентузіасти запровадили туристичні прогулянки на човні по затопленій штольні, у штольню була проведена електрика<ref name="History"/>. Вже у сезон 1937-1938 років підземне озеро відвідало близько 50 тис. туристів<ref name="Hinterbrühler"/>.
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], після [[Пойнтблек|операції Пойнтблек]] союзних військ проти нацистського [[Третій Рейх|Третього Рейху]], німці розділили 27 власних найбільших авіабудівних підприємств на 729 невеличких і розпорошили їх територією Австрії, [[Сілезія|Сілезії]] та [[Чехія|Чехії]] (так званий [[Другий Рур]])<ref name="Galland1954"/>. Одним з таких підприємств були конфісковані 4 серпня [[1943]] року [[Вермахт]]ом штольні Зеєгротте, де в захищеній від авіанальотів шахті вироблялися літаки [[Heinkel He 162|Heinkel He 162 Volksjager]]<ref name="FlightMagazine"/>. У штольнях працювало понад 2 тис. робітників, серед яких і ув'язнені концтабору [[Маутгаузен (концентраційний табір)|Маутхаузен]]<ref name="History"/>. Під час відступу загони [[СС]] звіряче вбили 51 найбільш кваліфікованого робітника, що могли видати секрети виробництва, шляхом ін'єкцій [[бензин]]у, або просто розчавили важкою технікою. Інших 1884 робітника відправили на 200 км [[Марш смерті|марш смерті]], після якого вижило лише 204 ув'язнених, а 56 втекли<ref name="MDB"/><ref name="Маутхаузен"/><ref name="Nazi"/>. На початку [[1945]] року завод був зруйнованихзруйнований [[Радянська армія|Радянською армією]] важкими бомбами<ref name="History"/>.
 
<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed-hover perrow="" class= style=>
Рядок 19:
</gallery>
 
Після війни, [[1948]] року, Зеєгротте, що знаходиться в приватній власності, знову почала приймати туристів і здійснювати прогулянки підземним озером на човнах (з Великодня [[1949]] року). З того часу і до 2015 більше 10&nbsp;млн туристів відвідало штольні,. щорічноЩорічно Зеєгротте відвідує 250 тис. туристів<ref name="History"/>.
 
У [[1984]] році штольні взяли в оренду нащадки Фрідріха Фішера. У штольнях створено тематичний музей, детут можна побачити кімнату відпочинку для шахтарів, де підтримується вища температура, ніж по всій шахті (12&nbsp;°C), стайні для робочих коней, блакитний басейн, каплицякаплицю Святої Барбари з меморіалом закатованим ув'язненим 1944—1945 років (відкритий 1988 року), великий концертний зал, залишки літака Heinkel He 162.
 
== У культурі ==