[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення
Рядок 126:
=== Транспорт ===
Залізниці та автомобільні дороги зосереджені переважно на півдні країни. Основна залізнична магістраль йде від [[Момбаса|Момбаси]] через [[Найробі]] в [[Уганда|Уганду]]. Є також кілька бічних відгалужень, загальна довжина залізниць становить приблизно 3000 км. Головні міста сполучає мережа доріг, загальна довжина яких становить 70 000 км (10% — з твердим покриттям). Шосе сполучає [[Найробі]] зі столицею [[Ефіопія|Ефіопії]] [[Аддис-Абеба|Аддис-Абебою]]. Аеропорти міжнародного значення знаходяться в околицях Найробі і Момбаси. У 1996 національна авіакомпанія «Kenya Airways» була приватизована і включена до складу авіакомпанії КЛМ з метою розширення мережі повітряних сполучень.
[[File:Kurve bei Mombasa.jpg|thumb|left|Кенійсько-Угандська залізнична дорогазалізниця, 1899]]
== Клімат ==
У Кенії переважає субекваторіальний тип клімату. Найспекотніше і найпосушливіше місце Кенії — північно-східне плоскогір'я і околиці озера [[Туркана (озеро)|Рудольф ('''Турка́на''')]] . У лютому-березні денні температури досягають тут + 36 .. 38 градусів Цельсія, а нічні опускаються до +24 .. +26 градусів. У липні-серпні вдень повітря прогрівається до +32 .. +34 градусів, а вночі охолоджується до +22 .. +24 градусів. На Центральному нагір'я температура повітря сильно залежить від висоти місцевості. Наприклад, у столиці країни, яка розташована на висоті 1800 м над рівнем моря, в січні днем відзначається близько + 25 градусів, а вночі — близько +12 градусів, в липні — +21 і +11 градусів відповідно. На великих висотах в нічні години нерідкі заморозки, а найвища точка країни — гора Кенія — покрита снігом цілий рік. На узбережжі клімат більш м'який. У січні вдень повітря прогрівається до +29 .. +31 градусів, а вночі охолоджується до +22 .. +24 градусів, в липні денні температури повітря досягають 26 .. 28 градусів тепла, а нічні — 21 .. 23 градусів тепла.
Рядок 177:
=== Середньовіччя ===
 
В [[1498]] у до узбережжя Кенії прибули кораблі [[Португалія|португальської]] експедиції під командуванням [[Васко да Гама|Васко да Гами]], що шукала морський шлях в [[Індія|Індію]]. На початку XVI століття португальці захопили багаті портові міста на узбережжі Кенії, щоб використовувати їх, як проміжні пункти на шляху до Індії.
 
Однак, у середині XVII століття правителі султанату [[Оман]] стали виганяти португальців з Кенії. До [[1699]] у оманський [[імам]] [[Султан ібн Сейф]] остаточно заволодів Момбасою і вигнав португальців з усього узбережжя. Правителі [[Оман]], а поставили при владі своїх намісників з місцевих мешканців, які претендували на арабське походження.
Рядок 195:
У [[1890]] р. [[Велика Британія|Британія]] та [[Німеччина]] уклали так званий [[Гельголандський договір]], за яким англійці віддали Німеччини острівець [[Гельголанд]] біля її північного узбережжя, визнали права Німеччини на [[Танганьїка (держава)|Танганьїку]] (материкову частина сучасної [[Танзанія|Танзанії]]), а натомість отримали права на Кенію і [[Занзібар (острів)|Занзібар]].
 
З [[1890|1890 р.]] англійці почали інтенсивно освоювати родючі землі у внутрішніх районах Кенії, засновуючи «білу» поселенську колонію. Вже в [[1897]] −1901 роках була побудована залізниця і лінія зв'язку від Момбаси до озера [[Вікторія (озеро)|Вікторія]]. Англійці-поселенці створювали великі [[плантація|плантаційні господарства]], у тому числі для виробництва експортних культур — [[чай|чаю]], [[кава]], [[сизаль|сизалю]]. Британці створювали підприємства з переробки сільгосппродукції, виробництва споживчих товарів, інфраструктуру тощо.
 
=== XX століття ===