Російська визвольна армія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
стиль |
||
Рядок 59:
}}
'''Росі́йська Ви́звольна А́рмія''' ({{lang-ru|Русская освободительная армия}} — '''РОА''') — антирадянське військове з'єднання, яке воювало під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на боці [[Третій Рейх|Німеччини]] та проти [[СРСР|Радянського Союзу]]. РОА була формально збройними силами [[КОНР]] (Комітету Визволення Народів Росії) під проводом [[генерал]]а [[Власов Андрій Андрійович|Власова]]. Де
== Передісторія ==
Рядок 65:
На думку низки істориків, основними причинами виникнення антирадянських військових підрозділів та бажанням співпраці з німцями була незадоволеність значної частини населення радянською владою. Це незадоволення було викликано передусім відсутністю політичних свобод та прав, [[колективізація|політикою колективізації]], [[терор]]у та [[Репресії|репресій]] проти різних прошарків населення. До виникнення різних російських антирадянських націоналістичних рухів долучилися також протиріччя з часів [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]], коли низка монархічних організацій і Білого руху вбачали в початку військових дій проти [[СРСР]] можливість реваншу за поразку в [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]].
Тільки на кінець [[1941]] р. через невдачі [[Червона армія|Червоної Армії]] на першому етапі війни, близько 3 мільйонів радянських військовослужбовців потрапили в [[полон]], а усього за роки війни в німецькому полоні опинилося 5,24 мільйонів військовослужбовців. Серед них велику кількість складали перебіжчики — ті хто свідомо перейшов на бік німецької армії. В порівнянні з іншими країнами [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]] кількість радянських перебіжчиків була надзвичайно високою, навіть на пізніших етапах війни: наприклад з узятих в полон в грудні [[1944]] — березні [[1945]] року 27,629 червоноармійців не менш як 1,710 були перебіжчиками, тоді як з 28,050 американських, англійських і французьких солдатів за цей період лише 5 <ref name="Хоф5">Хоффманн Й. Історія власівської армії. [http://militera.lib.ru/research/hoffmann/05.html Глава 5. Військовополонені становляться солдатами РОА] Paris: Ymca-press, 1990, ISBN 3-7766-2330-6 </ref>.
Така велика кількість полонених, а також бажаючих воювати проти [[СРСР|Радянського Союзу]] була зумовлена також відношенням сталінської системи до військовополонених. Ідеологія сталінського режиму не передбачала і не пробачала червоноармійцям полону. За ідеологічними нормами кожний червоноармієць мусив надати перевагу «героїчній смерті», аніж потрапити в полон. З цієї причини Радянський Союз ще в [[1929]] р. відмовився ратифікувати [[Женевська конвенція|Женевську конвенцію]]. А полонені ще з часів [[Радянсько-фінська війна (1939-1940)|Радянсько-Фінської війни]] дорівнювалися до зрадників і підлягали [[Сталінські репресії|репресіям]]. Існують свідчення того, що Радянський Союз не тільки не підтримував власних громадян в полоні, але радянська авіація часто навіть бомбила [[Табір військовополонених|табори військовополонених]] <ref name="Хоф5"/>. Крім того, з вже звичною сталінською системою репресій, існувала певна кількість тих, хто хотів помститися Радянській владі за репресії, до того ж сам факт полону міг теж бути підставою для переслідування родичів полонених і це теж призводило до бажання помститися режимові. Все це призводило до того, що для значної кількості червоноармійців вже навчених досвіду радянського режиму повернення назад вже не було — збройна боротьба проти [[Сталін]]а вважалася кращою ніж невизначеність німецького полону.
=== Російські загони в складі Вермахту ===
З самого початку війни в лавах німецької армії вже служило сотні тисяч радянських громадян. Переважна більшість з них т. зв. ''[[хіві]]'' (від {{lang-de|Hilfswillige}}) виконували допоміжні функції в німецьких частинах — працювали [[Водій|шоферами]], конюхами, [[сапер]]ами
Хіві в складі регулярних німецьких частин існували окремі національні загони, в тому числі і [[Росіяни|росіян]]. Наприклад, дуже активно ставали на службу німецькій армії загони російських [[козак]]ів. Вже в [[1942]] р. їх кількість нараховувала десятки тисяч. З відходом німецької армії в [[1943]] р. починається організація «[[Козачий Стан|Козачого Стану]]». З ініціативи колишніх білогвардійських офіцерів та козаків було організовано декілька козачих [[Дивізія|дивізій]], які воювали на боці Німеччини проти партизан в [[Югославія|Югославії]].
| |||