Енцелад (супутник): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jarozwj (обговорення | внесок) доповнення |
Jarozwj (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 90:
«Кассіні» зробив детальні знімки ряду кратерованих зон. На них видно, що багато кратерів Енцелада сильно [[Деформація|деформовано]] в'язкою [[Релаксація (фізика)|релаксацією]] і [[розлом]]ами<ref name="Turtle" />. Релаксація поверхні (вирівнювання рельєфних ділянок із часом) відбувається під дією гравітації. Швидкість, з якою це відбувається, залежить від температури: чим теплішим є лід, тим легше він вирівнюється. Кратери з ознаками в'язкої релаксації мають, зазвичай, куполоподібне [[дно]]. Іноді їх видно лише завдяки припіднятій кромці. Яскравий приклад сильно релаксованого кратера — {{нп|Дуніазада (кратер)|Дуніазада|ru|Дуньязада (кратер)}}. Крім того, багато кратерів Енцелада перетинаються численними [[Розломи|тектонічними розломами]].
==== Гладкі рівнини ====
[[Файл:EN003 Samarkand Sulci.jpg|thumb|upright|left|{{нп|Вибоїни Самарканд||ru|Рытвины Самарканд}} на Енцеладі. Знімок «Кассіні» 17 лютого 2005 року. Справа видно північно-західну частину рівнини Сарандіб]]
Дві гладкі [[рівнина|рівнини]] — {{нп|рівнина Сарандіб|Сарандіб|ru|равнина Сарандиб}} і {{нп|рівнина Діяр|Діяр|ru|равнина Дийяр}} — були відкриті ще «Вояджером-2». Вони мають переважно низький рельєф і дуже слабо кратеровані, що вказує на їхній відносно молодий вік<ref name="Smith" />. На знімках рівнини Сарандіб, зроблених «Вояджером-2», ударних кратерів не видно взагалі. На південному-заході від неї є ще одна рівнинна область, яку навхрест перетинають декілька западин і уступів. Пізніше «Кассіні» отримав набагато детальніші знімки цих гладких у першому наближенні областей, і виявилося, що вони перетинаються великою кількістю низьких хребтів і розломів.
Наразі вважається, що ці деталі рельєфу виникли через [[напруження зсуву]]<ref name="Turtle" />. На детальних фотографіях рівнини Сарандіб, знятих «Кассіні», видно і невеликі кратери. Вони дозволили оцінити вік рівнини. Його оцінки (в залежності від прийнятого значення швидкості накопичення кратерів) лежать в інтервалі від 170 млн до {{nobr|3,7 млрд}} років<ref name="Porco" /><ref name="Crater_flux">Єдиний метод визначення абсолютного віку поверхні небесних тіл, з яких немає зразків речовини — розрахунок за концентрацією кратерів. На жаль, швидкість накопичення кратерів на об'єктах зовнішньої [[Сонячна система|Сонячної системи]] точно не відома. Оцінки віку, виконані за однією і тією ж концентрацією кратерів і різними значеннями швидкості кратерування, сильно відрізняються. Тому для повноти картини надаються обидві оцінки, наведені у Porco ''et al.'', 2006.</ref>.
На знімках «Кассіні», що охоплюють не зняті раніше ділянки поверхні, виявлені нові гладкі рівнини (особливо на ведучій півкулі). Ця область (подібно до південної полярної області) покрита не низькими хребтами, а численними системами жолобів та гірських хребтів. Вона розташовується на стороні супутника, протилежній до рівнин {{нп|рівнина Сарандіб|Сарандіб|ru|равнина Сарандиб}} і {{нп|рівнина Діяр|Діяр|ru|равнина Дийяр}}. Через це вважається, що на розподіл різних типів рельєфу по поверхні Енцелада вплинула припливна дія Сатурна<ref name="Pappalardo" />.
== Атмосфера ==
Рядок 169 ⟶ 176:
<ref name=Turtle>Turtle, E. P.; ''et al.''; [http://saturn.jpl.nasa.gov/multimedia/products/pdfs/CHARM_Turtle_050426.pdf Enceladus, Curiouser and Curiouser: Observations by Cassini's Imaging Science Subsystem], Cassini CHARM Teleconference, 2005-04-28 {{ref-en}}</ref>
<ref name=Barnash>Barnash A. N.; ''et al.''; (2006); [http://adsabs.harvard.edu/abs/2006DPS....38.2406B Interactions Between Impact Craters and Tectonic Fractures on Enceladus], Bulletin of the American Astronomical Society, Vol. 38, No. 3, presentation no. 24.06 {{ref-en}}</ref>
<ref name=Smith>{{cite journal
|doi=10.1126/science.215.4532.504
|title=A new look at the Saturn system — The Voyager 2 images
|year=1982
|author=Smith B. A.
|journal=Science
|volume=215
|issue=4532
|pages=504–537
|pmid=17771273
|bibcode=1982Sci...215..504S
}} {{ref-en}}</ref>
<ref name=Pappalardo>{{cite journal
|author=Nimmo F., Pappalardo, R. T.
|year=2006
|title=Diapir-induced reorientation of Saturn's moon Enceladus
|journal=Nature
|volume=441
|issue=7093
|pages=614–616
|doi=10.1038/nature04821
|pmid=16738654
|bibcode=2006Natur.441..614N
}} {{ref-en}}</ref>
}}
| |||