Латерит: відмінності між версіями

'''Латери́т''' ({{lang-en|laterite}}, {{lang-de|Laterit m}}, від {{lang-la|later}}&nbsp;— цегла)&nbsp;— червоноколірний залізистий або залізисто-глиноземистий [[елювій|елювіальний]] продукт глибокого фізико-хімічного [[вивітрювання]] [[Алюмосилікати|алюмосилікатних]] [[Гірські породи|порід]] в умовах вологого [[Тропічний клімат|тропічного]] та [[Субтропічний клімат|субтропічного клімату]]. Термін «латерит» вперше використано [[Шотландія|шотландським]] [[геолог]]ом [[Френсіс Б'юкенен-Гамільтон|Френсісом Б'юкененом]] у 1807 році для позначення червоноколірних залізистих порід кори вивітрювання, що їх використовували у [[Індія|Індії]] та інших країнах для виготовлення будівельної [[Цегла|цегли]]. <ref> Thurston, Edgar (1913). [https://archive.org/details/provincialgeogra03holluoft The Madras Presidency, With Mysore, Coorg and the Associated States, Provincial Geographies of India]. Cambridge University Press. [http://www.archive.org/stream/provincialgeogra03holluoft#page/65/mode/1up P. 65.] {{Ref-en}} </ref> Згодом латеритами почали називати групу червоноколірних порід, різних за складом і походженням. У [[Грунтознавство|ґрунтознавстві]] терміном «латерит» позначають щільний ґрунтовий горизонт, збагачений оксидами заліза та манґану, які принесені ґрунтовими водами.

Латерити утворюються лише у тропічних і субтропічних областях з сердньорічною кількісттю опадів 1300-2000 1300—2000&nbsp;мм і середньорічною температурою 20-30 &nbsp;°C.

== Посилання ==