Гобелен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 95:
[[Файл:Conrad van der Brugghen 001.jpg|міні|праворуч|200пкс|Картоньєр Якоб Йорданс, гобелен 17 ст. [[Музей історії мистецтв]], Відень]]
Поки у Франції 14 століття йшла 100-літня війна, у місті [[Брюссель]] (Фландрія, сучасна [[Бельгія]]) зміцніло своє виробництво [[аррас]]ів. Зростання попиту на арраси і добра платня за них спричинили появу мануфактур також в містах [[Антверпен]] , [[Оденарде]], [[Ліль]] тощо. В 16-17 століттях мануфактури Фландрії конкурували з найкращими майстернями Франції. [[Авторитет]] фламандських ткачів був настільки великий, що їх запрошували на працю в інші країни, а володарі майстерень Фландрії постійно отримували
Виробництво аррасів всіляко заохочувалось місцевими урядами Фландрії, хоча й ретельно контролювалося. Виробляти арраси мали право лише ткачі з громадянством цього міста, створенню передував картон художника, продаж дозволявся лише після досмотру і дозволу особливої комісії. Не дивно, що до створення картонів залучали найкращих художників ([[Рогір ван дер Вейден]], Лука ван Лейде, [[Рубенс]] , [[Франс Снейдерс]]) і високоякісну сировину. Деяка консервативність техніки виконання обумовила традиції і збереження характерних рис аррасів, притаманних лише цьому різновиду мистецтва. Були і нововведення, що лише доповнювали традиційні засоби створення (використання золотих чи срібних ниток, використання довгого русяво-золотавого волосся тощо). Сюжети бралися з Біблії, античної міфології, середньовічних [[роман]]ів або алегорій («Легенда про Саблонську мадонну», «Милосердя імператора Тіта», «Марк Антоній і Клеопатра», «Сім вільних мистецтв» тощо).
| |||