'''Лепто́н''' ({{lang-el|λεπτός}} — легкий) — [[елементарна частинка]], [[ферміон]], що не бере участі в [[сильна взаємодія|сильній взаємодії]]. Назва «лептон» була запропонована [[Леон Розенфельд|Леоном Розенфельдом]] у [[1948]] році і відображала той факт, що всі відомі у той час лептони були значно легшими за важкі частинки, що входять у клас [[баріон|баріонів]]ів ({{lang-el|βαρύς}} — важкий). Зараз етимологія терміну вже не цілком узгоджується з дійсним положенням справ, оскільки відкритий в [[1977]] [[тау-лептон]] приблизно удвічі важчий за найлегші баріони ([[протон]] і [[нейтрон]]).
Існує три [[покоління елементарних частинок|покоління]] лептонів:
Рядок 6:
* третє покоління: [[тау-лептон]], [[тау-нейтрино]] (плюс відповідні [[античастинка|античастинки]])
Кількість можливих поколінь «класичних лептонів» встановлена з експериментів з вимірювання [[ширина лінії|ширини розпаду]] [[W і Z бозони|''Z''<sup>0</sup>-бозона]] — вона дорівнює трьом. Строго кажучи, це не виключає можливості існування «стерильних (таких, що не беруть участі у [[слабка взаємодія|слабкій взаємодії]]) або дуже важких (масою понад кілька десятків Г[[еВ]], всупереч назві) поколінь» лептонів.
Лептони разом із [[кварк|кварками]]ами (які беруть участь у всіх чотирьох [[фундаментальні взаємодії|взаємодіях]], включаючи сильну) складають клас фундаментальних [[ферміон|ферміонів]]ів — частинок, з яких складається речовина.
== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
* Лептоны и кварки // Л. Б. Окунь, — Москва: «Наука», Главная редакция физико-математической литературы, 1990. — 346 с. {{ref-ru}}
