Уракан: відмінності між версіями

Успішні результати «Уракану» в національному чемпіонаті надали клубу право на участь у Кубку Доктора Карлоса Ібаргурена, в якому зустрічалися переможець аргентинської Прімери і переможець Футбольної ліги Росаріна. У першому для себе розіграші турніру в 1921 році «Уракан» поступився з рахунком 0:3 «[[Ньюеллс Олд Бойз]]», але в матчі-переграванні в наступному розіграші турніру він переміг представника Росаріни з рахунком 1:0 завдяки голу Анхеля К'єзи (перший матч фіналу турніру завершився з рахунком 1:1, у складі «Уракану» в тому матчі відзначився все той же К'єза). «Парке Патрісіос» знову став володарем Кубка Ібаргурена в 1925 році, переміг тодішнього чемпіона Росаріо, «[[Тіро Федераль]]» з рахунком 2:1, в тому матчі за «Уракан» відзначилися Ґільєрмо Стабіле та Хуан Пратто.

У Клаусурі в сезоні 1994 року команда виступала з такими гравцями у складі, як Вальтер Пеллетті, Уго Моралес та Віктор Уго Дельгадо. «Уракан» перемагає своїх прямих конкурентів у чемпіонській гонці, як традиційного суперника «Сан-Лоренцо» з рахунком 2:1, в 12-му турі, та «Росаріо Сентрал» 1:0. В останньому турі команда перемагає «Банфілд» 2:0. Перед початком останнього туру «Уракан» знаходивсяперебував на першому місці, випереджаючи «Індепендьєнте», який йшов на другому місці, на одне очко, і в останньому турі ці суперники зустрілися між собою. Гра була призначена на 28 серпня, відразу після завершеннюзавершення чемпіонату світу в США. «Червоні», на чолі з колишнім гравцем «Уракану», Бріндізі, тріумфували та здобули титул після перемоги з рахунком 4:0 над «Ель Глобо». Рамберт відкрив рахунок на 19-й хвилині, а Гарнер його подвоїв 25-й. На 10-й хвилині другого тайму Коукуейро зробив рахунок 3:0, а за п'ять хвилин до завершення поєдинку Рікардо Гарека поставив фінальну крапку — 4:0. За підсумками цього чемпіонату «Уракан» знову здобув путівку до КубкуКубка КОНМЕБОЛ.

Найбільше в цьому сезоні на поле виходили: Гутіеррез, Ваттімос, Барріос, Коукейро, Корбалан, Маріні, Р. Моралес, У. Моралес, Дельгадо, Пеллетті та Флорес. «Ель Глобо» завершили чемпіонат з 25 набраними очками, в тому числі здобули 10 перемог, 5 разів зіграли в нічиювнічию, зазнали 4 поразок, забили 25 м'ячів та пропустили 22.

До відверто слабких виступів клубу додалися негативні політичні та адміністративні події, які відобразилися на виступах клубу в Клаусурі 1999 року, вперше за останні 90 років команда посіла останнє місце в турнірній таблиці, і після 9 сезонів у елітному дивізіоні «Уракан» опинився серед 6-и клубів, які вилетіли до Насьйональ Б.

Спочатку «Уракан» разом з «Атлетіко Рафаела», «Сан-Мартін-ді-Мендоса» та «Кільмес» через те, що ці команди набрали однакову кількість очок та посіли місце у верхній частині турнірної таблиці, зіграли між собою по дві гри (вдома та на виїзді) за право виходу до Прімери. «Уракан» посів перше місце і зустрівся з мендосійцями. У першій грі він переміг на «Парке Партісіоз» з рахунком 2:1, а на виїзді програв з рахунком 0:1, але «Ель Глобо» пройшов «Кільмес» за рахунок голу на виїзді. Таким чином, «Уракан» здобув право в наступному сезоні повернутися до Прімери.

Для того, щоб повернутися до Прімери, у складі «Ель Глобо» виступали [[Лучо Гонсалес]] та Даніель Монтенегро, який був ключовою фігурою клубу та його найкращим бомбардиром.

У Клаусурі 2001 року за чемпіонство боролися два традиційних суперники, «Рівер Плейт» і «Сан-Лоренцо». У передостанньому турі, «мільйонери» зустрілися з «Ураканом», в той час як «Сан-Лоренцо» грав з «Ферро», в матчі з «Рівер Плейт», як багато хто стверджував, що «Ель Глобо» зіграє так, щоб їхїхній класичний суперник не зміг втратити очки в цій чемпіонській гонці. Однак «Уракан» переміг столичних «мільйонерів» з рахунком 3:2 і посприяв завоюванню чемпіонства іншому своєму традиційному супернику і мав зустрітися з «Сан-Лоренцо» в останньому, тож команда надіяласясподівалася знову відібрати очки у лідера, як «Ель Глобо» вчинило в попередньому турнірі. Протягом тижня вулиці столиці були обвішані плакатами з написами: «Велика перемога, навіть якщо ви не згодні».

Після вдалих виступів у чемпіонаті та знаходженняперебування «Уракану» в турнірній таблиці серед найкращих клубів Аргентини, керівництво команди не змогло уникнути економічних проблем, які в свою чергу відобразилися і на спортивних досягненнях клубу. Це призвело до того, що за підсумками сезону в Клаусурі 2003 року (команда набрала лише 7 очок з 57-ми можливих) та посіла останнє місце і вибула з Прімери.

У наступному сезоні на чолі з тренером Антоніо Мохаммедом «Уракан» завершив Апертуру на другому місці, а Клаусура на сьомому. У своєму другому сезоні «Уракан» та «Гімнасія і Есгріма ді Жужуй» стали найкращими клубами в турнірній таблиці, але фінал за право підвищитися у класі виграла саме «Гімнасія». «Ель Глобо» програв перший домашній матч з рахунком 0:1, а другий завершився нульовою нічиєю, що завадило клубу напряму підвищитися у класі. Таким чином, «Уракан» був змушений грати ще один матч плей-оф, проти 17-оїї команди Прімери, команда поступилася з рахунком 1:2 вдома та програла з рахунком 0:1 на виїзді й змушена була грати ще один сезон ву другому дивізіоні.

У підсумковій турнірній таблиці чемпіонату 2005/06 років «Уракан» завершив на четвертому місці, таким чином, кваліфікувався для участі в плей-оф за право виходу до Прімери. У першому матчі півфіналу з рахунком 2:3 поступився «Сан-Мартін-де-Сан-Хуану», але у другому поєдинку «Парке Партісіоз» переміг з рахунком 3:0 клуб, який вилетів з Прімери, «Чакаріта Хуніорс». Перший матч був зіграний на стадіоні «Томаса Адольфо Дуко», який завершився перемогою «куль» з рахунком 3:0, а в матчі-відповіді «Уракан» програв з рахунком 0:2, але хоч і з великими труднощами, у підсумку з рахунком 3:2 на користь «Уракану», кваліфікувався в фінал плей-оф за право виходу до Прімери проти «Архентінос Хуніорс». Перший матч двоматчевого протистояння завершився нічиєю 1:1, а в другому «Ель Глобо» та «Ель Бічо» зіграли також в нічиювнічию, цього разу з рахунком 2:2, завдяки більшій кількості забитих м'ячів на чужому полі саме «Архентінос Хуніорс» вийшли до Прімери. Після цього Мохамед подав у відставку з посади головного тренера «Уракану».

Після того, як «Уракан» переміг у першому матчі завдяки єдиному забитому м'ячу у виконанні Мауро Мілано, 16 червня 2007 року відбувся матч-відповідь у [[Сан-Хуан (Аргентина)|Сан-Хуані]]. Рахунок у матчі відкрив «Сан-Мартін», голом відзначився Луїс Тонелотто, але «Уракан» завдяки старанням Хоакіна Ларрівея відновив паритет у матчі, 1:1 і ця нічия виводила «Уракан» до Прімери. Далі «Уракан» контролював хід поєдинку, але Себастьян Бруско забив зі штрафного, після доволі сумнівного порушення правил гравцем «Уракану». На 53-й хвилині, Тонелотто встановив остаточний рахунок у матчі, 3:1 на користь «Сан-Хуана», і клуб вперше у своїй історії вийшов до Прімери, а «Уракан» почав готуватися до матчу проти «[[Годой-Крус]]».

Перша гра відбулась на домашньому стадіоні «Уракану», він завершився перемогою «Парке Партісіоз» зіз рахунком 2:0, голами відзначилися Коєтте та Ларрівей. У другому матчі «Ель Глобо» переміг з рахунком 3:2 на стадіоні «Мальвінас Аргентінас», завдяки голам Санчеса Претте, Мілано та Гордільо, і, таким чином, після чотирирічної перерви повернувся до Прімери.

Після оголошення інформації про відставку Карлоса Бабінгтона та виборів нового президента клубу, на яких переміг Алехандро Надур, новим головним тренером команди став Хуан Армандо Санчес, але клуб продовжував демонструвати невдалі результати, зокрема програв з рахунком 0:2 «Інституто де Кордоба», а потім поступився й «Хімнасії і Есгріма». Потім «Уракан» здобув першу перемогу в четвертому турі над клубом «Гільєрмо Браун», але в наступних турах спочатку зіграв у нічиюунічию з «Бока Унідос ді Коррієнтес» та поступився «Альміранте Браун». Після п'яти матчів було звільнено Армандо Санчеса. Виконувачем обов'язкі головного тренера призначено Нестора Апуццо, під його керівництвом команда вдома перемогла «Індепендьєнте де Мендоса» з рахунком 3:0, поступилася «Кільмесу» з рахунком 0:2 та перемогла «Депортіво Мерло» з рахунком 1:0.

Після отримання путівки до Прімери, «Уракан» повернувся до еліти аргентинського футболу після чотирирічної перерви. Визначальним став і старт у Кубку Лібертадорес 2015 року. У континентальному турнірі на першому етапі протистояв [[Альянса Ліма]], якого переміг в [[Перу]] з рахунком 4:0, а на стадіоні «Томас Адольфо Дуко» команди розписали нульову нічию. У наступному, груповому, раунді у 3-й групі команді протистояли [[Крузейру (футбольний клуб)|Крузейру]] з [[Бразилія|Бразилії]], [[Універсітаріо (Сукре)|Універсітаріо]] з [[Болівія|Болівії]] та «Мінерос Гуаяна» з [[Венесуела|Венесуели]]. У перших трьох матчах, «Ель Глобе» тричі поспіль зіграв у нічиюунічию: 2:2 вдома проти «Мінероса», 0:0 проти «Універсітаріо» в [[Сукре]], а також 0:0 на виїзді проти «Крузейру». У четвертому турі «Уракан» розписав четверту поспіль нічию, проти «Універсітаріо» з рахунком 1:1. У наступному турі «Парке Партісіоз» здобули впевнену перемогу над «Крузейру» 3:1. Але поразка в останньому турі від «Мінероса» 0:3 завадила клубу продовжити боротьбу у Кубку.