Ґутрум: відмінності між версіями

'''Ґутрум''' ({{Lang-en|Guthrum}}; помер в {{Дата смерті|||890}}) — воєначальник [[Вікінги|вікнгів]]-[[Дани|данів]], учасник [[Велика язичницька армія|данського вторгнення]] в [[Велика Британія (острів)|Британію]] (865—878), перший скандинавський [[Список королів Східної Англії|король Східної Англії]] після її завоювання [[Нормани|норманами]] (880—890).

Походження Ґутрума точно невідоме. Думка ряду данських істориків про його родинні зв’язки з королем [[Хедебю]] [[ХорикомГорік I|Горіком I]] не отримало підтримки більшості сучасних істориків.

Припускається, що Ґутрум поміж інших [[Конунґ|конунгів]] у 865 році брав участь у вторгненні данських [[Вікінги|вікінгів]] на землі [[Англосакси|англосаксонських]]<font color="#0645ad"></font> королівств Вессекс, [[Королівство Східна Англія|Східна Англія]], [[Мерсія]], [[Королівство Кент|Кент]] и [[Королівство Нортумбрія|Нортумбрія]]. Військом вікінгів, яке отримало назву «[[ВеликеВелика військоязичницька язичниківармія|«Велика язичницька армія»]]», командували два сини [[Рагнар Лодброк|Рагнара Лодброка]], [[Івар Безкосний]] и [[Гальфдан]]. Ймовірно, після того як у [[875|875 році]] військо данів розділилось і частина, на чолі з Гальфданом Рагнарсоном пішла в Нортумбрію, Ґутрум отримав командування над тією частиною вікінгів, що залишилась діяти в Мерсії і Східній Англії. В цьому році, згідно з повідомленням [[Англосаксонський часопис|Англосаксонського часопису]], більше військо данів на чолі з конунгами Ґутрумом, Оскетелем і Анвендом перешло з Рептона в [[Кембридж]] і провела там наступну зиму — це перша згадка про Ґутрума в англосаксонських [[Першоджерело|першоджерелах]].

Попри втрату більшої частини свого королівства, Альфред не припинив чинити опір завойовникам: в Девоні соммерсетському ополченню вдалося розбити військо данів, яким командував [[Убба|Убба Рагнарсон]], а після [[Великдень|Великодня]] в [[Етельні]] була збудована фортеця, з якої воїни Альфреда Великого здійснювали напади на вікінгів. У травні за наказом короля біля «Каменя Егберта» (сучасний Брікстон Деверіл у [[Вілтшир|Вілтширі]]) зібралися [[Фірд|фірди]] з Сомерсетшира, Вілтшир і [[Гемпшир|Гемпшира]]. Військо вессексців вирушило до Етандуну (сучасний [[Едінгтон]]), де знаходився укріплений табір Ґутрума. Між 6 і 12 травня в битві англосаксів з данами перемогу здобуло військо короля Альфреда. Зазнавши дуже важкі втрати, вікінги, що залишилися, відступили до свого табору, який був обложений вессексцями. Облога тривала 14 днів, але тільки після того як серед вікінгів почався голод, Ґутрум вступив у переговори з Альфредом Великим. Король Вессексу висунув умови перемир'я з данами: видача йому заручників на його розсуд і [[хрещення]] Ґутрума. Після того, як дани дали відповідні клятви, Альфред відвів своє військо від їхнього табору.

Про останні роки життя Ґутрума, проведених в мирі з Вессексом, майже нічого не відомо. Попри те, що більшість його підданих-данівдасвятого Едмунданів продовжували дотримуватися своїх [[Германо-скандинавська міфологія|традиційних вірувань]], сам Ґутрум, ймовірно, дуже серйозно сприйняв акт свого хрещення. Саме до останніх років його життя належать відомості про велике шанування ним [[Едмунд (король Східної Англії)|святого Едмунда]], який загинув від рук вікінгів, і карбування монет, в [[Легенда (монета)|легенді]] яких використовувалося його християнське ім'я, дане йому при хрещенні в 878 році — Етельстан.