Розкуркулення: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення
BunykBot (обговорення | внесок)
м Забираю зайві теги <nowiki/>
Рядок 37:
''Можна зробити досить певний висновок:'' у своїй масі селяни були відверто вороже настроєні проти радянської влади.
 
Влітку 1929&nbsp;р. «<nowiki/>[[тероризм]]<nowiki/>» значно поширився. Однак він поки що не виходив за рамки спорадичного збройного опору, й до серйозних повстань не доходило. Найчастіше селяни вдавалися до такої форми спротиву, як приховування зерна (спочатку в межах власного господарства, а потім десь на пустирях, у стогах сіна, в церквах, у відкритому степу, в ярах і лісах). «Куркулі» переводили зерно на ім'я своїх родичів, продавали незаможникам за низькими цінами або приватним нелегальним торгівцям, які потайки вивозили його вночі возами, на плотах тощо. [[Середняки]] й бідняки&nbsp;— держателі хліба&nbsp;— робили те саме, кожний у міру своїх можливостей. Навіть колгоспники, як тільки могли, намагалися уникнути конфіскацій. Коли ж зерно не вдавалося приховати або збути, його просто знищували.
 
== Розправа над «куркулем» ==
Рядок 102:
За офіційними повідомленнями, в 1929–1932&nbsp;рр. [[колгосп]]ам передали 15&nbsp;млн га «куркульських» ґрунтів. У 1928&nbsp;р. розмір «куркульського» господарства досягав у середньому 4,5 га, отже, на конфіскованих землях мало розташовуватися 3,3&nbsp;млн господарств із більш ніж 15&nbsp;млн мешканців, з яких 10&nbsp;млн заслали,— за умови, що третина втекла. За словами американського професора М. Левіна, ''«кількість депортованих, яка тепер більш-менш визнається в радянських джерелах, уже перевищує 1&nbsp;млн господарств, або 5&nbsp;млн душ»,''— це стосовно лише Російської Федерації й України, а до цього ж треба додати ще дані по інших республіках (наприклад, 40 тис. господарств з Узбекистані). На думку Левіна, фактично ''«10&nbsp;млн осіб, якщо не більше, напевно депортували»'', 10—11&nbsp;млн вирахував інший західний дослідник&nbsp;— С. Свяневич, додаючи, що близько третини з них загинуло.
 
Отже, навряд чи буде перебільшенням прийняти 10&nbsp;млн за ймовірну кількість і 15 млн&nbsp;— за можливу. Одночасно, якими б цифрами ми не оперували, слід ураховувати тих" (передусім глав родин), кого розстріляли або «заслали на [[Соловки]]<nowiki/>». Ми говорили про 20 тис. заарештованих першої категорії наприкінці 1929&nbsp;р.
 
У «Вопросах истории КПСО» (1975. №&nbsp;5) розповідається: ''«В першій половині р, органи радянської влади притягнули до відповідальності (тобто заарештували.— Авт.) 96 тис. осіб. То Були куркулі, білогвардійські офіцери, колишні поліцаї, жандарми та інші антирадянські елементи…» ''В Західному Сибіру під час хлібозаготівельної кампанії 1931–1932&nbsp;рр. Засудили 100 «куркулів» разом із 700 іншими селянами, охарактеризованими як ''«близькі до них соціально та економічно».''