Лев Диякон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
Leonst (обговорення | внесок) |
||
Рядок 2:
Учасник походу імператора [[Василій II Болгаробійця|Василя II Болгаробійця]] проти болгар в [[986]]. Автор «Історії» в 10 книгах (написана бл. [[990]] і охоплює події [[959]]—[[975]]). Перша частина твору має компілятивний характер і є переказом т.зв. «<nowiki/>[[Історія Фок|Історії Фок]]<nowiki/>» (не збереглася), друга частина — самостійний твір, написаний на основі особистих спостережень та розповідей очевидців. Твір Лева Диякона — цінне джерело для вивчення ранньої історії [[Візантія|Візантії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Київська Русь|Київської держави]]. В ньому описані походи київського князя [[Святослав Ігорович|Святослава Ігоровича]] в Болгарію ([[967]] або [[968]]) і його війни з Візантією на [[Балкани|Балканах]].
==
Лев Диякон народився у сільській місцевості, у невеличкому містечку Калоя (суч. Келез) у [[Мала Азія|Малій Азії]]. Його батьки не займали особливого положення, але були достатньо багатими, щоб забеспечити синові навчання у м. [[Константинополь|Константинополі]] в [[Константинопольський університет|Константинопольському університеті]].
Після навчання він обрав шлях релігійного служіння, деякий час знаходився при патріархові і біля [[975]]-[[980]] став [[диякон]]ом. Він супроводжував імператора Василя ІІ у війні з болгарами і трохи не загинув у бою з ними в [[986]]. Біля [[996]] Лев Диякон виступає з промовою (''енкомій''), що прославляє імператора, текст якої дійшов до нашого часу. Після цього достовірна біографія Лева Диякона, що заснована на аналізі його творів, закінчується.
З приводу подальших подій існує три версії. Згідно з першою він помер, що завадило йому доповнити свою «Історію» правлінням Василя ІІ. Згідно з другою — своєю промовою він виділився серед придворних і саме він є тим Левом, що відомий по дипломатичному листуванню з Василієм ІІ і був відісланий з дорученнями до [[Італія|Італії]] в [[996]]-[[998]] роках. Пізніше він стає єпископом Сінади, але ця версія є достатньо спірною. І згідно з третьою версією він став митрополитом Карійським, але і ця версія несе у собі багато протиріч.
| |||