Білоруська Народна Республіка: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
|||
Рядок 68:
У той самий час (липень [[1917]]) пожвавилися білоруські національні сили, що провели 2-й з'їзд білоруських національних організацій, ухвалили рішення домагатися автономії Білорусі в складі демократичної республіканської Росії. На з'їзді була створена Центральна рада, яка після жовтня 1917-го була перетворена у Велику білоруську раду (ВБР). ВБР не визнала владу Облвиконзаху, бо розглядала його виключно як фронтовий орган влади. Співробітництво ВБР і Облвиконзаху в справі створення білоруської державності не відбулося. У грудні 1917-го за наказом Облвиконзаху був розігнаний Усебілоруський з'їзд.
[[9 грудня]] 1917 між [[Радянська Росія|Радянською Росією]] й [[Німеччина|Німеччиною]] розпочалися мирні [[перемовини]], які були зірвані у зв'язку з позицією [[Троцький|Л. Троцького]] та більшовицького уряду
=== Проголошення ===
Рядок 76:
Наприкінці лютого 1918-го в Мінську, де знаходився уряд Білоруської Народної Республіки, прийшли війська кайзерівської Німеччини. Вони забрали скарбницю Народного Секретаріату, зірвали з його будинку [[Біло-червоно-білий прапор|біло-червоно-білий стяг]], вигнали службовців. Провідники БНР були попереджені, що окупаційна влада не допустить у [[Білорусь|Білорусі]] серйозної політичної діяльності.
[[3 березня]] 1918-го між Радянською Росією й Німеччиною був укладений [[Берестейський мирний договір]], за яким землі на захід від лінії Двинська — Свенцяни — Пружани, що раніше належали Росії, передавалися Німеччині та [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]], які мали вирішити майбутнє цих земель. Це ще більше породжувало незалежницькі від
[[Файл:BNR Third charter.png|thumb|left|300px|''Третя статутна грамота БНР, 25 березня 1918 р.'']][[9 березня]] 1918-го Виконком Ради Всебілоруського з'їзду у відповідь на [[Берестейський мирний договір]] прийняли Другу статутну грамоту, що є конституційною. У ній іде мова про створення Білоруської Народної Республіки в межах розселення й кількісної переваги [[Білоруси|білорусів]]. Законодавчу владу отримує Рада БНР, голова якої представник БСГ Янка Середа. Вона проголошувалася законодавчим органом до скликання Установчого Сейму. Виконавчу владу БНР отримує Народний Секретаріат БНР (Олесь Бурбіс, Ян Сєрада, Язеп Варонка, Василь Захарка, Аркадзь Смолич, Петро Кречевський, [[Костянтин Єзовітов|Кастусь Єзовитів]], Антін Авсяник, Лявон Заяц). [[Німеччина]] до створення державних органів БНР не мала жодного стосунку. Члени Ради БНР і уряду БНР були обранцями білоруського народу (Усебілоруський з'їзд, грудень 1917).
Рядок 126:
Після [[Революція в Німеччині 1918|листопадової революції в Німеччині]] ([[1918]] рік) Радянський уряд відмовився від Берестейського договору й рушив Червоною армією на захід. 10 грудня Червона армія зайняла Мінськ. Мінська Рада проголосила відновлення [[СРСР|Радянської влади]]. На середину лютого [[1919]] по всій території Білорусі знову встановилася влада більшовиків.
Білоруський національний комітет (Білнацком) на чолі з Олександром Чарвяковим пропонував перетворення Західної області в автономну республіку у складі [[РРФСР]]. Пропонову Білнацкому підтримали білоруські секції РКП(б), які об'єднували білорусів-комуністів на чолі з Дмитром Жилуновичем.
30 грудня [[1918]] в [[Смоленськ]]у відбулася 5-та Північно-Західна обласна конференція РКП(б), на якій вирішилося питання про створення Білоруської радянської соціалістичної республіки — БРСР і перейменування РКП(б) в КПБ. ЦК КПБ очолили Олександр Масніків (Маснікян) і Вільгельм Кнорин, уряд БРСР — Дмитро Жилунович. [[1 січня]] 1919 роду було оприлюднено Маніфест уряду про створення БРСР. Уся влада об'являлася лише за Совітамі, столицею призначений Мінск, розпочалася підготовка до 1-го з'їзду Рад, аби законодавчо оформити створення нової держави.
| |||