Депортіво (Ла-Корунья): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
сезони 2001-2004 |
від 2004 до нашого часу |
||
Рядок 74:
А у наступному сезоні, «Депортіво» знову почало нову боротьбу за титул. Чемпіонат у цьому сезоні став надзвичайно цікавий! І нарешті у 2000 році клуб завоював цей трофей. За це досягнення Ірурета був визнаний Тренером року [[Ла-Ліга|Ла Ліги]] (нагороду присуджує іспанське видання [[Don Balon]]).
Наступного року «Депортіво» знов вдало виступив у чемпіонаті, посівши друге місце (чемпіоном став [[Мадрид|мадридський]] «<nowiki/>[[Реал Мадрид|Реал]]<nowiki/>»). У Лізі Чемпіонів команда впевнено подолала обидва групові раунди, але поступилася у чвертьфіналі [[Англія|англійському]] «<nowiki/>[[Лідс Юнайтед]]<nowiki/>» (2-3 за сумою зустрічей). Влітку 2001 «Депортіво» здійсив найдорожчий трансфер у своїй історії, заплативши майже 18 мільйонів євро за гравця «Еспаньола» Серхіо Гонсалеса. У [[Ла Ліга 2000–2001|сезоні 2001-02]] знову став другим у Ла Лізі, цього разу пропустивши вперед «<nowiki/>[[Валенсія (футбольний клуб)|Валенсію]]<nowiki/>». При цьому форвард ла-корунців [[Дієго Трістан]] став найкращим бомбардиром турніру (21 гол). У [[Ліга Чемпіонів 2001-02|Лізі Чемпіонів]] «Депортіво» вдруге поспіль дійшов до чвертьфіналу, де зазнав поразки від англійського «<nowiki/>[[Манчестер Юнайтед]]<nowiki/>» (2-5 у сумі). Крім того, 6 березня 2002 року «Депортіво» завдяки голам [[Серхіо Гонсалес|Серхіо]] і [[Дієго Трістан|Дієго Трістана]] переміг у фіналі [[Кубок Іспанії з футболу|Кубка Короля]] мадридський «Реал» 2:1 на [[Сантьяго Бернабеу (стадіон)|Сантьяго Бернабеу]], вдруге у своїй історії вигравши цей трофей. Чотири місяці по тому «Депортіво» здобув третій у своїй історії Суперкубок Іспанії, розгромивши «Валенсію» 4:0 у двох матчах. Наступного року команда посіла третє місце у чемпіонаті після «<nowiki/>[[Реал Мадрид]]<nowiki/>» і «<nowiki/>[[Реал Сосьєдад]]<nowiki/>», але у єврокубках виступила невдало, не зумівши подолати другий груповий етап Ліги Чемпіонів, де ла-корунцям протистояли англійський «<nowiki/>[[Манчестер Юнайтед]]<nowiki/>», [[Італія|італійський]] «<nowiki/>[[Ювентус]]<nowiki/>» і [[Швейцарія|швейцарський]] «<nowiki/>[[Базель (футбольний клуб)|Базель]]<nowiki/>». Найкращим бомбардиром [[Ла Ліга 2002–2003|чемпіонату Іспанії]] при цьому, як і минулого року, став гравець «Депортіво» - цього разу [[Голландці|голландець]] [[Рой Макай]] (29 голів).
Одним з найбільш вдалих став сезон 2003-04, незважаючи на те, що перед його початком команду залишив її лідер Макай. Натомість до клубу приєдналися [[півзахисник]] [[Педро Мунітіс]] і [[Воротар|голкіпер]] [[Густаво Мунуа]], а також повернувся з оренди [[Уругвайці|уругвайський]] [[Нападник (футбол)|форвард]] [[Вальтер Пандіані]]. Після дев'яти турів команда займала перше місце, здобувши сім перемог. Зігравши внічию з «<nowiki/>[[Мурсія (футбольний клуб)|Мурсією]]<nowiki/>», «Депортіво» пропустив вперед «Валенсію», але повернув собі лідерство за підсумками одинадцятого туру. Після цього результати клубу погіршилися. Перед останнім туром «Депортіво» йшов на четвертому місці. Тим не менш, здобувши перемогу над «<nowiki/>[[Расінг (Сантандер)|Расінгом]]<nowiki/>» на виїзді 0:1, команда скористалася поразкою «<nowiki/>[[Реал Мадрид|Реала]]<nowiki/>» від «<nowiki/>[[Реал Сосьєдад|Реал Сосьєдада]]<nowiki/>» 1:4, що дозволило ла-корунцям завершити сезон на третьому місці. Але передусім сезон запам'ятався виступом у Лізі Чемпіонів. Перемігши [[Норвегія|норвезький]] «<nowiki/>[[Русенборг]]<nowiki/>» у третьому кваліфікацйному раунді, «Депортіво» потрапив у групу до [[Франція|французького]] «<nowiki/>[[Монако (футбольний клуб)|Монако]]<nowiki/>», [[Нідерланди|голландського]] [[ПСВ]] і [[Греція|грецького]] [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕКа]], де посів друге місце і пройшов до плей-офф. У одній восьмій фіналу ла-корунцям випало зіграти проти діючого чемпіона Італії - «<nowiki/>[[Ювентус|Ювентуса]]<nowiki/>». Завдяки голам [[Вальтер Пандіані|Вальтера Пандіані]] і [[Альберт Луке|Альберта Луке]] «Депортіво» переміг із загальним рахунком 2-0 і пройшов до чвертьфіналу, де їм мав протистояти інший італійський клуб «<nowiki/>[[Мілан (футбольний клуб)|Мілан]]<nowiki/>». У першому матчі «Мілан» здобув впевнену перемогу 4:1 на «<nowiki/>[[Сан-Сіро]]<nowiki/>» (при цьому рахунок відкрили іспанці). Але у матчі-відповіді «Депортіво» зробив неймовірний камбек, який вважається одним із найбільш неймовірних в історії футболу. Голи [[Вальтер Пандіані|Вальтера Пандіані]], [[Хуан Карлос Валерон|Хуана Карлоса Валерона]], [[Альберт Луке|Альберта Луке]] і [[Фран Гонсалес|Франа Гонсалеса]] принесли перемогу 4:0 у матчі і 5:4 за сумою зустрічей<ref>{{Cite web|url=http://www.elmundo.es/elmundodeporte/2004/04/06/champions/1081272908.html|title=El Depor humilla al campeón|last=|first=|date=8 квітня 2004|website=El Mundo Deportivo|publisher=|language=|accessdate=12 липня 2016}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/champions_league/3609737.stm|title=Deportivo 4-0 AC Milan|last=|first=|date=7 квітня 2004|website=BBC Sport|publisher=|language=|accessdate=16 липня 2016}}</ref>. Таким чином «Депортіво» став першим клубом в історіЇ Лиги Чемпіонів, який зумів відігратися після поразки у три м'ячі у першому матчі<ref>{{Cite web|url=http://www.dailymail.co.uk/sport/football/article-3072067/Deportivo-overturn-three-goal-lead-Champions-League-history.html|title=Deportivo are only side to overturn three-goal lead in Champions League history|last=|first=|date=7 травня 2015|website=Daily Mail|publisher=|language=|accessdate=16 липня 2016}}</ref>. У півфіналі команді протистояв «<nowiki/>[[Порту (футбольний клуб)|Порту]]<nowiki/>» під керівництвом [[Жозе Моурінью]]. Обидві гри були напруженими, долю переможця вирішив єдиний гол [[Дерлей|Дерлея]] з пенальті, що вивів португальців до фіналу. За підсумками сезону Ірурета втретє був визнаний Тренером Року.
Перед сезоном 2004-05 клуб не зробив жодного придбання, у той час як команду влітку залишили [[Джалмінья]] («<nowiki/>[[Клуб Америка (Мехіко)|Амеріка]]<nowiki/>»), [[Нуреддін Найбет]] («<nowiki/>[[Тоттенгем Готспур|Тоттенгем]]<nowiki/>») і [[Жак Сонго'о]] (завершив кар'єру), а протягом сезону на правах оренди до «<nowiki/>[[Бірмінгем Сіті|Бірмінгема]]<nowiki/>» перейшов Вальтер Пандіані. «Депортіво» фінішував аж на восьмому місці. У Лізі Чемпіонів ла-корунці посіли останнє місце у групі з «<nowiki/>[[Монако (футбольний клуб)|Монако]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Ліверпуль (футбольний клуб)|Ліверпулем]]<nowiki/>» і «<nowiki/>[[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакосом]]<nowiki/>», не здобувши жодної перемоги. Після закінчення сезону пост головного тренера залишив Хав'єр Ірурета, з ім'ям якого були пов'язані успіхи останніх років. Разом з ним з команди пішли Альберто Луке («<nowiki/>[[Ньюкасл Юнайтед|Ньюкасл]]<nowiki/>»), Вальтер Пандіані («Бірмінгем» (викуп)), Фран Гонсалес і [[Бразильці|бразильский]] півзахисник [[Мауро Сілва]], який провів на Ріасорі 13 років (завершили кар'єру).
Протягом наступних кількох років команда займала місця у середині турнірної таблиці. Влітку 2006 клуб залишили Дієго Трістан («<nowiki/>[[Мальорка (футбольний клуб)|Мальорка]]<nowiki/>») і Педро Мунітіс («<nowiki/>[[Расінг (Сантандер)|Расінг]]<nowiki/>»). За підсумками сезону 2010-11 «Депортіво» залишив Примеру, посівши вісімнадцяте місце. Новий головний тренер [[Хосе Луїс Ольтра]] зумів знов вивести ла-корунців до вищого дивізіону, але вже у грудні його було звільнено, а «Депортіво» у 2013 році знов вилетів до [[Сегунда Дивізіон|Сегунди]]. У 2013 році «Депортіво» залишив легендарний хавбек [[Хуан Карлос Валерон]] («<nowiki/>[[Лас-Пальмас (футбольний клуб)|Лас-Пальмас]]<nowiki/>»)<ref>{{Cite web|url=http://www.insidespanishfootball.com/66744/juan-carlos-valeron-returns-to-las-palmas-after-16-years/|title=Juan Carlos Valeron returns to Las Palmas after 16 years|last=|first=|date=|website=Insidespanishfootball.com|publisher=|language=англійська|accessdate=12 липня 2016}}</ref>. Під керівництвом [[Фернандо Васкес|Фернандо Васкеса]] клуб здобув право виступати у Прімері у сезоні 2014-15. «Депортіво» під керівництвом [[Віктор Санчес Мата|Віктора Санчеса]] дійшов до фінішу шістнадцятим, а у сезоні 2015-16 - п'ятнадцятим. У червні 2016 новим головним тренером став Гаіска Гарітано<ref>{{Cite web|url=http://www.marca.com/futbol/deportivo/2016/06/09/57597951e5fdea4b718b466c.html|title=Gaizka Garitano es el elegido para el banquillo del Deportivo|last=|first=|date=10 червня 2016|website=Marca|publisher=|language=|accessdate=12 липня 2016}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://deportes.elpais.com/deportes/2016/06/09/actualidad/1465484570_672734.html|title=Gaizka Garitano entrenará al Deportivo|last=|first=|date=9 червня 2016|website=El Pais|publisher=|language=|accessdate=12 липня 2016}}</ref>. По закінченні сезону 2015-16 після вісімнадцяти років у команді про завершення кар'єри оголосив захисник [[Мануель Пабло]]<ref>{{Cite web|url=http://www.sport.es/es/noticias/liga-bbva/manuel-pablo-retira-con-anos-pasa-direccion-deportiva-del-deportivo-5253744|title=Manuel Pablo se retira con 40 años... y pasa a la dirección deportiva del Deportivo|last=|first=|date=|website=Sport.es|publisher=|language=іспанська|accessdate=12 липня 2016}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.marca.com/en/football/spanish-football/2016/05/14/5736fd2522601d05188b45e9.html|title=Depor's Manuel Pablo set to retire|last=|first=|date=|website=Marca|publisher=|language=англійська|accessdate=12 липня 2016}}</ref>.
== Досягнення ==
| |||