Династичний період Стародавнього Єгипту: відмінності між версіями

Коли останні гераклеопольскі царі зіткнулися з фіванськими номархами, вони виявили, що останні вступили в союз з правителями сусіднього з Фівами Копта. Богом фіванців був [[Монту]], який шанувався в таких релігійних центрах цієї провінції, як [[Гермонтіс]] і [[Тод]]. Верховним богом Копта був [[Мін (міфологія) | Мін]], найдавніше єгипетське антропоморфне божество, культ якого злився з шануванням [[Амон]]а в Гермополі — місті, розташованому на півдорозі між Фівами і дельтою. Храмовий комплекс фіванців був перенесений в [[Карнакський храм|Карнак]]. Царі XI династії, що носили імена Інтеф (Антеф) і Ментухотеп, віддавали перевагу богу Монту, а верховним богом правителів XII династії, що носили імена Аменемхет і Сенусерт, став [[Амон]]. За фараонів цих двох династій [[Фіви (Єгипет) | Фіви]] перетворилися на визнану релігійну столицю Середнього царства. Інтефи і Ментухотепи розмістили поблизу свою резиденцію, а біля підніжжя західних гір, навпроти Карнака, — царські усипальниці.

 

 

Резиденцією фараонів XII династії стала фортеця [[Іт-Тауі]], розташована приблизно в 30 км на південь від [[Мемфіс (Єгипет) | Мемфіса]]. Звідси було зручно керувати будівельними та іншими громадськими роботами, відновленням торговельних зв'язків Єгипту і його впливу в [[Палестина | Палестині]] і [[Сирія | Сирії]], а також умиротворенням лівійців, що мешкали в західній пустелі — постійного джерела занепокоєнь. Відбувалося розширення Єгипетської держави і в південному напрямку — була завойована [[Нубія]] аж до [[Пороги Нілу | другого нільського порога]], а також заснована і укріплена постійна торгова факторія в Керме, на південь від третього порога.